Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

21 березня 2019 року

м. Київ

справа № 191/366/18

Провадження № 51-7865 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:

головуючого –                               ОСОБА_1 ,

суддів:                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі                                   ОСОБА_4 ,

за участю прокурора                         ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42016041560000071 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Тернівка Дніпропетровської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 червня 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором Синельниківської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Визнано винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання за:

- ч. 2 ст. 191 КК України – 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням бюджетних коштів, строком на 2 роки;

- ч. 1 ст. 366 КК України – 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням бюджетних коштів, строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворого покарання, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням бюджетних коштів, строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішені питання про речові докази та судові витрати у провадженні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу повернуто.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону. Вважає безпідставними висновки апеляційного суду про подання апеляційної скарги з порушенням встановленого законом строку. Зазначає, що строк на оскарження вироку суду не пропустив, оскільки апеляційну скаргу було здано на пошту 25.06.2018 року.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор доводи викладені у касаційній скарзі вважає обґрунтованими.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд, своє рішення обґрунтував тим, що апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 5 липня 2018 року, тобто з порушенням 30-ти денного строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, для оскарження вироку. Питання про поновлення строків на апеляційне оскарження в апеляційній скарзі не ставилося.

Відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

Як вбачається з матеріалів провадження вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області постановлено 4 червня 2018 року.

25 червня 2018 року прокуратурою Дніпропетровської області на відділення поштового зв`язку Дніпро ПАТ "Укрпошта" було здано апеляційну скаргу на вищевказаний вирок.

Даний факт підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України з відміткою пошти про прийняття кореспонденції 25 червня 2018 року.

Також, вказане підтверджується роздруківкою з даними відстеження пересилання поштових відправлень "Укрпошти", відправлення за №4900063679300 подане до відділення "Укрпошти" 25 червня 2018 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги прокурора саме з підстав пропущення строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням зазначеного ухвалу  апеляційного суду не можна вважати законною і вона підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді, суду необхідно врахувати наведене, звернути увагу на точні вимоги Кримінального процесуального кодексу України та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 438 КПК України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 , скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                                  ОСОБА_8