Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

21 березня 2019 року

м. Київ

справа № 462/3266/18

провадження № 51-8442км18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

захисника                                       ОСОБА_6 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 серпня 2018 року про повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 06 червня 2018 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

За вироком Залізничного районного суду м. Львова від 06 червня 2018 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 186 КК України – строком на 4 роки; за ч. 1 ст. 263 КК України – строком на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Вказаним вироком визнано винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, судові рішення щодо останнього не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 серпня

2018 року апеляційну скаргу захисника   ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 06 червня 2018 року повернуто особі, яка її подала та відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку суду першої інстанції.

Своє рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що захисник

ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 всупереч вимогам

ч.ч. 2, 3 ст. 395 КПК України подав апеляційну скаргу з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого

ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою зазначені у скарзі поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, і всупереч приписам п. 4  ч. 3 ст. 399 КПК України прийняв незаконне рішення про відмову у поновленні строку апеляційного оскарження судового рішення та повернув апеляційну скаргу, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

У запереченні на касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 засуджений ОСОБА_7 просить залишити її без задоволення як безпідставну.

У судовому засіданні захисник виступив на підтримку поданої касаційної скарги, а прокурор заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При перевірці матеріалів провадження касаційним судом встановлено, що доводи захисника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду є безпідставними.

Апеляційна скарга на вирок, ухвалений судом першої інстанції, згідно з вимогами ч. 1 ст. 395 КПК України подається протягом тридцяти днів із дня його оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в цей же строк із моменту вручення їй копії судового рішення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, зокрема апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження та суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався.

Відмовляючи у поновленні строку апеляційного оскарження судового рішення та  повертаючи апеляційну скаргу, суд належним чином проаналізував зазначені у скарзі доводи про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надав цим обставинам належної оцінки у їх сукупності.

Висновки суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та матеріалах провадження з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, вирок Залізничного районного суду м. Львова щодо ОСОБА_7 було ухвалено 06 червня

2018 року, проте апеляційну скаргу захисником ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 було подано 01 серпня 2018 року, тобто із значним пропуском  встановленого законом строку на його оскарження.

Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 06 червня

2018 року засудженим було подано клопотання про розгляд кримінального провадження без присутності захисника участь якого не є обов`язковою та про здійснення свого захисту самостійно.

Стосовно доводів, на які посилається захисник, як на поважність причин пропуску  строку апеляційного оскарження  вироку місцевого суду, а саме те, що копію зазначеного судового рішення не отримував, а дізнався про ухвалення такого рішення лише 30 липня 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, то апеляційним судом обґрунтовано визнано не поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження зазначеного вироку, оскільки ніяких перешкод у реалізації права на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції не існувало.

Крім того, колегія суддів ураховує позицію засудженого ОСОБА_7 про залишення без задоволення касаційної скарги його захисника та те, що з рішенням апеляційного суду засуджений повністю погоджується про що він зазначив у поданому запереченні на вказану касаційну скаргу.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги захисника відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 399

КПК України відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування ухвали апеляційного суду,

не встановлено.

Керуючись статтями  433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 серпня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 –  без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                              ОСОБА_3