Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

21 березня 2019 р.

м. Київ

Справа № 641/7372/16-к

Провадження № 51-1881км18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого              ОСОБА_1 ,

суддів:                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                   ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого                    ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220540001725 , за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Ломкі Островського району Костромської області Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу 19 листопада 2013 року за ч. 1 ст. 152 КК України до покарання у виді  позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді  позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 і прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2017 року щодо                                               ОСОБА_6 закрито.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 04 серпня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 ,посилаючись на неправильне застосування ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року просить ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року щодо нього змінити, застосувати ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року та зарахувати весь період тримання під вартою до набрання вироком законної сили, тобто до 22 березня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 вважає касаційну скаргу засудженого необґрунтованою та просила відмовити у  її задоволенні.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

З матеріалів провадження вбачається, що не погоджуючись з вироком місцевого суду щодо ОСОБА_7 , обвинувачений та прокурор подали апеляційні скарги від яких на підставі ч. 1 ст.403 КПК України відмовилися, у зв`язку з чим  ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами було закрито.

Значення апеляційного провадження полягає в можливості реалізації гарантованого права на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

При цьому апеляційна скарга є приводом для здійснення провадження в суді апеляційної інстанції.

Відмова від апеляційної скарги є проявом небажання особи реалізувати використане нею право апеляційного оскарження судового рішення у процесі апеляційного розгляду кримінального провадження. Це право закріплене в законі як суб`єктивне право кожного з учасників судового розгляду, що реалізував право апеляційного оскарження.

Закриття провадження за скаргою – це форма закінчення апеляційного провадження без винесення судового рішення, передбаченого зокрема ст. 407 КПК України, у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість апеляційного розгляду провадження.

Закриття апеляційного провадження по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Закриття апеляційного провадження позбавляє суд апеляційної інстанції процесуальної можливості перегляду оскаржуваного судового рішення від якого відмовилися учасники судового розгляду і відповідно постановлення рішення по суті заявлених апеляційних вимог.

Попри це, суд апеляційної інстанції, закривши апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 і прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, без наявності приводів до втручання у рішення суду, в тому числі і щодо зарахування місцевим судом у строк покарання строку попереднього ув`язнення, постановив своє рішення у цій  частині, відмінне від ухваленого  у вироку місцевого суду.

За таких обставин, касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково, а рішення суду апеляційної інстанції про зарахування ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 04 серпня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі – виключенню.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року щодо ОСОБА_6 змінити: виключити рішення про зарахування ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 04 серпня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У решті ухвалу залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                          ОСОБА_2                                    ОСОБА_3