Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 200/16842/16-к

провадження № 51-3944км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                              ОСОБА_1 ,

суддів                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

засудженої                                                  ОСОБА_6 ,

захисника                                                   ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скаргизасудженої ОСОБА_6 і її захисника ОСОБА_7 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Качаново, Гадяцького району Полтавської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року встановлено, що ОСОБА_6 вчинила злочин за наступних обставин.

15 серпня 2016 року приблизно о 16:00 год. ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у ході сварки виниклої на ґрунті особистих неприязних стосунків з співмешканцем – потерпілим ОСОБА_8 , реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне спричинення смерті іншій людині, схопила зі столу кухонний ніж та умисно завдала потерпілому ОСОБА_8 один удар в область спини, чим заподіяла останньому тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч, з ушкодженням лівої легені, серця, яке ускладнилося розвитком гострої крововтрати, що призвело до смерті потерпілого.

У зв`язку з цим суд першої інстанції визнав ОСОБА_6 винуватою та засудив за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Відповідно до ст. 72 КК України, термін перебування в Дніпропетровському слідчому ізоляторі з 15 серпня 2016 року до 06 квітня 2017 року зараховано ОСОБА_6 у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

За ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання період попереднього ув`язнення з 07 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 , не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність винуватості та кваліфікацію дій, просять ухвалу суду апеляційної інстанції змінити в частині призначеного покарання, шляхом пом`якшення, застосувавши щодо  ОСОБА_6 положення ст. 69 КК України.

В обґрунтування наведеного вказують на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, внаслідок суворості.

При цьому засуджена ОСОБА_6 зазначає, що повністю визнає свою вину, щиро кається, попросила вибачення у ОСОБА_9 , пояснила що не хотіла нікого вбивати, а нанесла удар ножем з метою захисту, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, сприяла розкриттю злочину, має захворювання "фібріому матки", а також на утриманні матір похилого віку.

Крім того, засуджена ОСОБА_6 просить судові рішення змінити в частині застосування ч. 5 ст. 72 КК  України у редакції Закону № 838-VIII та здійснити перерахунок попередньо відбутого строку по 09 січня 2018 року включно, тобто до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні засуджена та її захисник касаційні скарги підтримали та просили їх задовольнити.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти касаційних скарг засудженої та її захисника, просив судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Верховного Суду від них не надходило.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи, наведені у касаційних скаргах засудженої та її захисника, Верховний Суд прийшов до наступних висновків.

Як убачається із касаційних скарг засудженої ОСОБА_6 і її захисника ОСОБА_7 , вони не оспорюють та не заперечують фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність винуватості та правильність кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 115 КК України.

Враховуючи наведене, Верховний Суд фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій засудженої ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України не переглядає.

Твердження в касаційних скаргах засудженої ОСОБА_6 і її захисника ОСОБА_7 про необхідність пом`якшення покарання шляхом застосування ст. 69 КК України є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Як убачається із вироку, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_6 покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання. Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , судом визнано сприяння розкриттю злочину, до обставин, які обтяжують покарання - скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції зробив висновок, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі, яке наближене до мінімальної межі санкції, передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України. При цьому, враховуючи дані про особу засудженої, суд не знайшов підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено санкцією зазначеної статті КК України.

У свою чергу апеляційний суд належним чином перевірив і спростував відповідні доводи засудженої ОСОБА_6 і її захисника ОСОБА_7 , які у цій частині є аналогічними доводам касаційної скарги.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі обставини та пояснення (зокрема, що вона повністю визнає свою вину, щиро кається, попросила вибачення у ОСОБА_9 , не хотіла нікого вбивати, а нанесла удар ножем з метою захисту, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, сприяла розкриттю злочину, має захворювання, а також на утриманні матір похилого віку) були належним чином перевірені судами першої й апеляційної інстанцій та враховані при призначенні покарання.

Підстав вважати це покарання явно несправедливим у розумінні ст. 415 КПК України немає.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання, відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.

У зв`язку із цим Верховний Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо можливості призначення засудженій більш м`якого покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Разом з тим доводи, наведені у касаційній скарзі засудженої ОСОБА_6 в частині застосування ч. 5 ст. 72 КК України підлягають задоволенню.

Так, суд першої інстанції ухвалив строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 15 серпня 2016 року до 06 квітня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Згідно ухвали апеляційного суду зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання період попереднього ув`язнення з 07 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, місцевий суд застосував правила ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII лише стосовно періоду попереднього ув`язнення ОСОБА_6 - з 15 серпня 2016 року (з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) по 20 червня 2017 року включно (тобто до набрання чинності Законом України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення").

Разом з тим, виходячи з висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17), при зарахуванні ОСОБА_10 у строк покарання строку його попереднього ув`язнення підлягають застосуванню правила ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII стосовно всього періоду його попереднього ув`язнення по 09 січня 2018 року включно, тобто до набрання вироком законної сили (з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі).

Таким чином, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, судові рішення щодо ОСОБА_6 підлягають в цій частині зміні.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що касаційну скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженої ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 задовольнити частково, вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року змінити.

З цих підстав Суд постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2018 року щодо ОСОБА_6 змінити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) період попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року до 09 січня 2018 року включно зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                             ОСОБА_3