Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 278/335/14-к

провадження № 51-8789км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого                       ОСОБА_1 ,

суддів                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання                            ОСОБА_4 ,

прокурора                           ОСОБА_5 ,

засудженого                      ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника                            ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013060170001276, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мартинівка Червоноармійського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені

судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Постановлено початком строку відбування покарання вважати день набрання вироком законної сили. На підстав ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 2 листопада 2013 року по 10 липня 2015 року та з 9 квітня 2016 року по 20 червня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року і до набрання вироком законної сили – з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Також зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк його часткового відбування з 11 липня 2015 року по 8 квітня 2016 року. Питання щодо судових витрат вирішено судом відповідно до вимог закону.

За вироком суду 1 листопада 2013 року приблизно о 22:00 ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 за місцем спільного проживання ( АДРЕСА_1 ) розпивали спиртні напої. В ході виниклого між ними конфлікту в ОСОБА_6 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_8 з особливою жорстокістю. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 завдав ОСОБА_8 з великою силою більше семи ударів по голові кулаками, потім, схопивши руками за голову, почав бити головою об стіну, далі взяв у руку топорище та з великою силою прикладання завдав ним потерпілому шість ударів по голові і не менше сорока ударів по тулубу, нижніх та верхніх кінцівках, заподіявши останньому особливих страждань, і таким чином умисно вбив його.

Апеляційний суд ухвалою від 13 червня 2018 року залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого та прокурора, а вирок суду – без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не зараховано засудженому у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення – весь період з 11 липня 2015 року по 8 квітня 2016 року. Зазначає, що судом при зарахуванні засудженому у строк відбування покарання строку його попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили неправильно застосовано Закон України № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" (далі – Закон

№ 2046-VIII), оскільки слід було застосувати Закон України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі – Закон № 838-VIII). Апеляційний суд зазначених помилок не усунув, та залишивши апеляційну скаргу без задоволення, не зазначив підстав, на яких її визнано необґрунтованою, а тому рішення підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити. Прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а судові рішення – без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

У поданій касаційній скарзі захисник, серед іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, тоді як у силу ст. 433 КПК їх перевірки до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.

Висновки місцевого та апеляційного судів щодо винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікації дій за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК у касаційній скарзі не оспорюються.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 1 листопада 2013 року ОСОБА_6 вчинив інкримінований йому злочин, а 2 листопада 2013 року його було затримано.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) від 3 березня 2016 року скасовано вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 1 липня 2015 року щодо ОСОБА_6 і призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. Мірою запобіжного заходу ОСОБА_6 залишено утримання під вартою до 3 травня 2016 року.

За вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2018 року, ОСОБА_6 засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 2 листопада 2013 року по 10 липня 2015 року та з 9 квітня 2016 року по 20 червня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року і до набрання вироком законної сили – з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Також зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його часткового відбування з 11 липня 2015 року по 8 квітня 2016 року.

Разом з цим, враховуючи те, що ухвалою ВССУ від 3 березня 2016 року було скасовано судові рішення щодо ОСОБА_6 й мірою запобіжного заходу останньому залишено утримання під вартою, місцевий суд мав зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період із 3 березня по 8 квітня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, як убачається з копії ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 29 січня 2019 року, вказаним судовим рішенням частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_6 та зараховано останньому у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період з 21 червня 2017 року по 13 червня 2018 року (до набрання вироком законної сили) включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Таке рішення суду повністю узгоджується з правовим висновком щодо правозастосування, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а судові рішення – зміні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 змінити. На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 3 березня по 8 квітня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У решті судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                                       ОСОБА_3