Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 березня 2019 року

м. Київ

справа № 521/6674/17

провадження № 51-6310км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати                                                                                              Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                           ОСОБА_1 ,

суддів                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                            ОСОБА_4 ,

прокурора                                                               ОСОБА_5 ,

засудженого                                                          ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника                                                               ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12016160470003535, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Саратського району Одеської області, жителя м. Одеси, неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі — КК),

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 5 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 19425 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн — моральної шкоди.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_6 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 17 березня по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року по дату вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 5 квітня 2018 року вирок залишив без зміни.

ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 13 серпня 2016 року близько 04:30, перебуваючи біля будинку № 58/2, розташованому на вул. Академіка Філатова в м. Одесі, маючи умисел на відкрите заволодіння майна, що було в сумці ОСОБА_8 , застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, завдав йому ударів руками та ногами по голові, заподіявши легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та відкрито заволодів його майном загальною вартістю 19 425 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:

- матеріали кримінального провадження не містять належних доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні розбійного нападу;

- обвинувачений вину не визнав, на досудовому слідстві та в суді вказував, які саме особи вчинили цей напад, а він лише за їхнім проханням здав мобільний телефон у ломбард;

- за його скаргою та на підставі ухвали слідчого судді по даному факту було розпочато розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 187 КК щодо інших осіб, проте 2 травня 2018 року прокурор закрив це провадження, оскільки є нескасований вирок по цій самій події. На сьогодні зазначена постанова оскаржується ним у суді апеляційної інстанції;

- за скаргою сторони захисту на зловживання посадовими особами прокуратури своїм службовим становищем розпочато розслідування за ч.1 ст. 364 КК, яке досі триває;

- потерпілий надав суперечливі показання, на початку досудового розслідування зазначав, що на нього напали (тобто не одна особа);

- протокол впізнання є недопустимим доказом, оскільки за можливості проведення впізнання наживо воно проведено за фотозйомками десятирічної давнини;

- суд призначив покарання у виді позбавлення воліна строк 7 років з конфіскацією майна особі, яка цей злочин не вчиняла.

Позиції інших учасників судового провадження

На касаційну скаргу заперечень від учасників процесу не надходило.

У судовому засіданні:

- засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу;

- прокурор вважав судові рішення законними та обґрунтованими й просив залишити їх без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Разом з тим, ці вимоги закону при розгляді цього провадження апеляційним судом залишились невиконаними.

Зокрема, засуджений і захисник в апеляційних скаргах стверджували про вчинення злочину іншими особами, зазначаючи конкретні прізвища, вказували, що за заявами   ОСОБА_6 внесено відомості до ЄРДР й розпочато розслідування кримінальних проваджень за ч. 1 ст. 187 КК щодо цих осіб та за ч. 1 ст. 364 КК щодо зловживання посадовими особами прокуратури своїм службовим становищем.

Однак суд апеляційної інстанції в ухвалі взагалі не навів зазначених доводів скарг, не надав оцінки доводам версії сторони захисту. В матеріалах провадження відсутні відомості про те, що судами першої та апеляційної інстанцій здійснено перевірку результатів розслідування зазначених кримінальних проваджень.

Також судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам в апеляційній скарзі захисника про те, що показання свідка ОСОБА_9 у вироку викладено неоднозначно.

Отже, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги, обмежившись перерахуванням наведених у вироку доказів, не зазначив в ухвалі всіх доводів апеляційної скарги і не надав  відповідей на всі питання, чим порушив вимоги ст. 419 КПК, а тому касаційна скарга захисника в цій частині підлягає задоволенню.

Недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК при розгляді апеляційної скарги ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.

З урахуванням зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам касаційної скарги в іншій частині, у зв`язку з чим касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.

При цьому, беручи до уваги, що з урахуванням вимог, заявлених в апеляційній скарзі, зазначені недоліки можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції, є підстави для призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, що також є підставою для часткового задоволення вимог касаційної скарги.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК, надати оцінку всім доводам апеляційної скарги прокурора та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 419, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 5 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 каровець                                     ОСОБА_2                                            ОСОБА_3