Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

14 березня 2019 року

м. Київ

справа № 686/14806/17

провадження № 51-7650км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання                                         ОСОБА_4 ,

прокурора                                        ОСОБА_5 ,

засудженого                                   ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника                                       ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2018 року в кримінальному провадженні № 12017240010000867 щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Арсеньєва Приморського краю Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2018 року ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.

Апеляційним судом Хмельницької області апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок місцевого суду від 18 січня 2018  року щодо ОСОБА_6 в  частині призначеного покарання скасовано, ухвалено новий вирок від 23 квітня 2018 року, за яким ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 10 лютого 2017 року близько 17:00, перебуваючи в коридорі відділення щелепно-лицевої хірургії Хмельницької обласної лікарні на вул. Пілотській, 1 у м. Хмельницькому, через незачинені двері проник в палату № 4 і, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав з тумбочки належне ОСОБА_8 майно на загальну суму 1 043 грн, яким розпорядився на  власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_6 13 лютого 2017 року близько 16:30, перебуваючи в  коридорі гастроентерологічного відділення зазначеної вище лікарні, через незачинені двері палати № 88 шляхом вільного доступу з метою вчинення крадіжки проник у палату та, скориставшись тим, що за його діями ніхто не  спостерігає, повторно, таємно викрав належне ОСОБА_9 майно на загальну суму 782,60 грн, яким розпорядився на власний розсуд.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить вирок апеляційного суду змінити, застосувати до   ОСОБА_6 положення ст. 69 КК України і пом`якшити йому покарання до  1 року 6 місяців обмеження волі. Зазначає, що ОСОБА_6 має поганий стан здоров`я, отримує лікування від тяжких хвороб, а апеляційний суд, призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, не в повній мірі врахував, що він визнав вину, активно сприяв розкриттю злочину, що, на думку захисника, дає підстави для застосування до нього положень ст.  69  КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали подану касаційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за  які його засуджено, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі захисника не  оскаржуються.

Доводи захисника про суворість призначеного ОСОБА_6 покарання є  непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і  обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, апеляційний суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким, особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин проти власності, що винний ніде не працює, а викрадене майно повернуто потерпілим не ОСОБА_6 , а органом досудового розслідування, зважив на обставину, яка обтяжує покарання – рецидив злочинів, обставини, які пом`якшують покарання, – щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, стан здоров`я обвинуваченого, який має тяжкі хвороби. За таких умов апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 мінімального покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою його визнано винуватим.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, а також те,  що   ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став і знову вчинив два епізоди злочину проти власності, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до нього положень ст. 69 КК України та пом`якшення йому покарання, про що порушується питання в  касаційній скарзі захисника.

Оскільки в касаційній скарзі захисника ОСОБА_7 не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої суворості призначеного ОСОБА_6 покарання, скарга задоволенню не підлягає.

Вирок апеляційного суду є мотивованим та повною мірою відповідає вимогам ст.  420 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування вироку апеляційного суду, зокрема, й тих, на які посилається захисник у касаційній скарзі, у провадженні не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й  оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                        ОСОБА_2                            ОСОБА_3