Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 661/2787/17

провадження № 51-9225км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                              ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230070001828, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент Республіки Узбекистан, жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини

За вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 травня

2018 року ОСОБА_7 засуджено за ст. 124 КК до покарання у виді арешту

на строк 6 місяців.

На підставі п. "ґ" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" його звільнено

від відбування покарання, як особу, яка на день набрання чинності вказаним законом досягла пенсійного віку.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 12 731,22 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим в умисному заподіяні потерпілому ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень внаслідок перевищення меж необхідної оборони, за наступних обставин.

Так, 06 липня 2017 року близько 21:30 у квартирі

АДРЕСА_2 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 під час вживання алкогольних напоїв раптово виник конфлікт,

в ході якого останній схопив кухонний ніж та наніс ОСОБА_7 не менше 3-х ударів ножем по обличчю, лівому передпліччю та грудній клітині, спричинивши легкі тілесні ушкодження у виді рубців на губах, щоці, передпліччі та грудній клітині. ОСОБА_7 розцінив такі дії ОСОБА_9 як посягання на його життя

і здоров`я та, перебуваючи у стані необхідної оборони, не оцінив небезпеки такого посягання, будучи фізично сильнішим та маючи реальну можливість його припинити, обрав для себе спосіб захисту, який явно не відповідав обстановці, двічі ударив потерпілого ножем у грудну клітину та один раз у живіт, заподіявши йому тяжких тілесних ушкоджень у виді проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини, лівої легені, черевної порожнини з ушкодженням кишок.

Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 – без задоволення.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд не звернув уваги на доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог ст. 55 КПК під час залучення потерпілої ОСОБА_10

до кримінального провадження, залишаючи апеляційну скаргу сторони захисту

без задоволення, не навів в ухвалі переконливих підстав для прийняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей на доводи, викладені у скарзі, а тому рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК. Крім того ОСОБА_6 вважає, що апеляційний суд порушив право обвинуваченого на захист, оскільки без нього розглянув кримінальне провадження, за відсутності даних про належне повідомлення, а також без захисника.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржені судові рішення залишити без змін.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення

у межах касаційної скарги.

Висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 , правильності кваліфікації його дій а також справедливість призначеного засудженому покарання захисник у касаційній скарзі не оскаржує, а доводи про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону необґрунтовані.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник ОСОБА_6

в апеляційній скарзі ставила під сумнів законність залучення слідчим сестри потерпілого ОСОБА_8 як потерпілої у кримінальному провадженні, зважаючи на те, що безпосередньої шкоди злочином завдано ОСОБА_9 .

Спростовуючи вищезазначені доводи, апеляційний суд послався на постанову старшого слідчого СВ Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_11 від 10 липня 2017 року, згідно якої ОСОБА_8 визнано потерпілою

у кримінальному провадженні № 12017230070001828 зважаючи на те,

що потерпілий ОСОБА_9 перебуває у стані, який унеможливлює подання заяви про кримінальне правопорушення, а його сестра ОСОБА_8 зазнала матеріальної шкоди, оскільки понесла витрати на лікування потерпілого (а.п. 32). Дані про вищезазначений стан ОСОБА_9 обґрунтовано довідкою до акту огляду МСЕК № 025249 від 29 січня 2016 року, згідно якої останній є інвалідом третьої групи за загальним захворюванням, та медичною довідкою Центральної міської лікарні м. Нової Каховки Херсонської області № 1-11/2371, згідно якої

у ОСОБА_9 відсутня рухова здатність правої руки для оформлення підпису

та відсутня здатність мовлення (а.п. 38-41).

Відповідно до ч. 6 ст. 55 КПК, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.

З урахуванням фізичних вад у ОСОБА_9 , відповідно до ч. 6 ст. 55 КПК ОСОБА_8 було обґрунтовано залучено як потерпілу в кримінальному провадження з метою забезпечення прав та інтересів ОСОБА_9 .

Безпідставними є доводи захисника про те, що місцевий суд фактично залучив

ОСОБА_8 як перекладача показань ОСОБА_9 , оскільки журналом

та аудіозаписом судового засідання від 25 квітня 2018 року підтверджено,

що потерпілий розумів поставлені до нього на українській мові питання

та відповідав на них особисто.

Не підтвердились у ході касаційної перевірки і доводи захисника про порушення вимог ч. 4 ст. 401 КПК апеляційним судом, який, на думку автора касаційної скарги, розглянув кримінальне провадження без виклику ОСОБА_7 в судове засідання.

Так, відповідно до положень указаної норми кримінального процесуального закону обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання

для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, – також у разі,

якщо про це надійшло його клопотання.

Однак у цьому провадженні вирок місцевого суду в апеляційному порядку було оскаржено лише стороною захисту (отже, питання про погіршення становища обвинуваченого не порушувалося), а суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь ОСОБА_7 в апеляційному розгляді.

Апеляційний суд своєчасно повідомив обвинуваченого ОСОБА_7 про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг його та захисника ОСОБА_6 , останню додатково ще й за допомогою мобільного зв`язку (а.п. 147, 149-150), однак сторона захисту своїм правом бути присутньою під час апеляційного розгляду

не скористалась, що згідно ч. 4 ст. 405 КПК не було перешкодою для його проведення.

На підставі наведеного Суд вважає, що при розгляді цього кримінального провадження суд апеляційної інстанції не допустив істотних порушень норм процесуального закону, а його ухвала є вмотивованою та відповідає вимогам

ст. 419 КПК.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                                        ОСОБА_3