Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

26 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 278/1464/17

провадження № 51-7501 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої  судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:

головуючого                                    ОСОБА_1 ,

суддів                                                 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

захисника

(в режимі відеоконференції)      ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені  до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060170000701 від 26 травня 2016 року,  за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мартинівка Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2017 року ОСОБА_8 засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання на підставі пункту "г" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.

Ухвалено стягнути із ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_7 3000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за те, що він 06 травня 2016 року о 10:00, перебуваючи на земельній ділянці АДРЕСА_2 , на ґрунті довготривалих неприязних стосунків через користування земельними ділянками, завдав один удар кулаком правої руки в груди ОСОБА_7 , від чого остання впала на землю. Після цього ОСОБА_8 завдав потерпілій ОСОБА_7 декілька ударів дерев`яним держаком від сапи по голові та кінцівкам, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області 12 квітня 2018 року вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпіла ставить вимогу про зміну вказаних судових рішень в частині збільшення розміру цивільного позову. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Потерпіла вважає нейприйнятним розмір моральної шкоди в сумі 3000 грн, оскільки їй були заподіяні психологічні (моральні) страждання, завданий значний фізичний біль, вона пережила та до сих пір відчуває емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров`я та життя, наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін, а також наслідки події потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу.

Крім того, потерпіла зазначила про те, що засуджений не надав їй допомоги, не цікавився станом її здоров`я, не брав ніякої участі у її видужанні, не просив у неї пробачення.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви Суду

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 під час судового провадження в суді першої інстанції подала цивільний позов на відшкодування їй моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Як передбачено частиною 1 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

До того ж згідно з частиною 5 зазначеної норми процесуального закону встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, передбаченими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у  зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) за умови, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації; моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я; у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом; у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя; у порушенні стосунків з оточуючими людьми; при настанні інших негативних наслідків.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 3000 грн, яка підлягає стягненню з засудженого на користь потерпілої, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, зважив на її похилий вік, глибину її душевних страждань через вчинення щодо неї неправомірних дій зі сторони ОСОБА_8 , погіршення стану здоров`я та часу на лікування і його відновлення, а також виходив із засад розумності та справедливості. Разом із цим суд першої інстанції зважив на похилий вік засудженого, і те, що він є дитиною війни, має проблеми зі здоров`ям.

Верховний Суд погоджується з указаним висновками суду першої та апеляційної інстанцій і вважає,  що розмір моральної шкоди вказаним судом було визначено відповідно до засад розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілої і конкретних обставин справи, а тому вважати його  необґрунтовано завищеним підстав немає.

Рішення суду щодо розміру моральної шкоди, яка підлягала відшкодуванню потерпілій, прийнято з дотриманням вимог 128, 129 КПК та статей 22, 23, 1166, 1167 ЦК. Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам статті 374 КПК, а ухвала апеляційного суду – статті 419 КПК. В судових рішеннях доведено розмір моральної шкоди.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону за доводами  касаційної скарги потерпілої при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено.

Таким чином, судові рішення у кримінальному провадженні є законними і обґрунтованими, у зв`язку з чим касаційна скарга потерпілої задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд

ухвалив:

Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                             ОСОБА_2                              ОСОБА_3