Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 333/4551/17

провадження № 51-6126км18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника

ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

За вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого

2018 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

– за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України – строком на 6 років;

– за ч. 2 ст. 186 КК України – строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_7 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням суду, захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав скаргу до апеляційного суду.

Ухвалою судді Апеляційного суду Запорізької області від 03 квітня 2018 року зазначену апеляційну скаргу захисника на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2018 року – залишено без руху із наданням триденного строку на усунення недоліків у зв`язку з невідповідністю скарги вимогам ст. 396 КПК України.

Ухвалою судді Апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого

ОСОБА_7 повернуто, оскільки захисником не усунуто недоліків скарги.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

З касаційної скарги вбачається, що захисник посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити оскаржувану ухвалу і вважати поданою його апеляційну скаргу від 20 квітня 2018 року у день первісного її подання до суду апеляційної інстанції, тобто 21 лютого 2018 року.

Стверджує, що виявлені суддею апеляційного суду недоліки його апеляційної скарги він усунув в повному обсязі і у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції повинен був розглянути його апеляційну скаргу.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу

не подавались.

У судовому засіданні прокурор виступив проти задоволення поданої касаційної скарги захисника.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При перевірці матеріалів провадження касаційним судом установлено, що доводи захисника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України суддя - доповідач, установивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки і встановлюється достатній строк для їх усунення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк.

Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався.

Як вбачається з ухвали судді Апеляційного суду Запорізької області від 03 квітня 2018 року, апеляційна скарга захисника була залишена без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 396 КПК України, оскільки в ній прохання захисника про скасування вироку місцевого суду та ухвалення апеляційним судом виправдувального вироку щодо ОСОБА_7 , за одним з інкримінованих йому злочинів, не узгоджується з положеннями ст. 420

КПК України.

Крім того, в порушення вимог ч. 6 ст. 396 КПК України, захисником до апеляційної скарги не додані її копії в кількості, необхідній для надсилання сторонам кримінального провадження.

20 квітня 2018 року на адресу апеляційного суду у встановлений строк надійшла апеляційна скарга захисника на виконання ухвали судді апеляційного суду від

03 квітня 2018 року в якій, як вбачається з її змісту, захисником вищезазначені недоліки не було усунуто. Так, відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначається вимога особи, яка подає апеляційну скаргу. Захисник в апеляційній скарзі вказує про неправильне призначення засудженому покарання через суворість і недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні іншого інкримінованого йому діяння та просить змінити вирок суду першої інстанції, шляхом звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 186 КК України та виправдання за епізодом замаху на зґвалтування.

Колегія суддів вважає, що захисником сформовані вимоги апеляційної скарги без урахування положень ст. 417 КПК України (закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції), без дотриманням вимог ст. 407 КПК України стосовно повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги та без усунення недоліків апеляційної скарги щодо узгодженості її вимогам ст. 420 КПК України, про що зазначено в ухвалі судді апеляційного суду від 03 квітня 2018 року.

Отже, апеляційний суд належним чином проаналізував наведені доводи захисника і ретельно перевірив його апеляційну скаргу, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про те, що захисник не усунув недоліки скарги, про які йдеться в ухвалі судді Апеляційного суду Запорізької області від 03 квітня

2018 року.

За таких обставин, рішення судді про повернення апеляційної скарги захисника на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК Українивідповідає вимогам кримінального процесуального закону.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування ухвали судді апеляційного суду,

не встановлено.

Керуючись статтями  433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу судді Апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7  –  без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                              ОСОБА_2                                  ОСОБА_3