Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 743/1408/16-к

провадження № 51-5918км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання                                         ОСОБА_4 ,

прокурора                                        ОСОБА_5 ,

захисника                                       ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 31 січня 2018 року та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на  ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 31 січня 2018 року у  кримінальному провадженні № 12016270220000476 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Павлівка Ріпкинського району Чернігівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2017 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 08 серпня до  04  листопада 2016 року та з 11 листопада 2016 року до 20 червня 2017 року, дня набрання чинності змін до ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі, а з 21 червня 2017  року і до дня набрання вироком законної сили – з розрахунку день за день.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 31 січня 2018 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а  вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 – без змін.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 08 вересня 2016 року близько 18 години, на подвір`ї господарства будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, з метою навмисного вбивства ОСОБА_10 , з вогнепальної одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці 20 калібру, моделі МЦ-20-01 № НОМЕР_1 , умисно здійснив постріл в голову ОСОБА_10 , який внаслідок вогнепального наскрізного поранення голови з багатоуламковими переломами кісток черепа та руйнування речовини головного мозку, загинув на місці.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які її подали

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування свого прохання, прокурор зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, оскільки в ухвалі не надано відповіді на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі. Залишаючи вирок місцевого суду без зміни, поза увагою апеляційного суду залишились: те, що ОСОБА_7 було здійснено посягання на життя особи, обставини вчинення злочину, поведінку винного після вчинення злочину, не визнання ним вини, те, що він не розкаявся.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушення права особи на справедливий розгляд, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд апеляційної інстанції переоцінив докази, які фактично ним не досліджувались, а в ухвалі апеляційного суду містяться посилання на докази, які відсутні в матеріалах кримінального провадження. Наголошує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.  419 КПК України, оскільки судом не надано відповіді на доводи всіх апеляційних скарг.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора і заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.

Захисник ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу і заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та  процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі ст. 370 КПК України ухвала апеляційного суду має відповідати загальним вимогам до судових рішень, тобто бути законною, обґрунтованою та  вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 419 КПК України визначено зміст ухвали апеляційного суду. В ухвалі, зокрема, обов`язково має бути відображено короткий зміст вимог, викладених у апеляційній скарзі, та зміст судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та узагальнений виклад позицій інших учасників судового провадження, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Мотивувальна частина судового рішення суду апеляційної інстанції має містити аналіз доказів і докладні мотиви прийнятого рішення. При цьому необхідно проаналізувати і співставити з наявними у кримінальному провадженні і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляційних скарг і на кожен із них дати вичерпну відповідь. Висновки суду повинні мати посилання на відповідний матеріальний або процесуальний закон.

Рішення суду апеляційної інстанції, що не містить вмотивованих висновків на  доводи апеляційної скарги з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення, кваліфікацію злочину, про міру покарання, не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Суд апеляційної інстанції при розгляді даного провадження не дотримався цих вимог закону.

Як убачається з кримінального провадження, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , потерпіла ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_7 , не погоджуючись із вироком місцевого суду подали апеляційні скарги.

При цьому ОСОБА_7 зазначав про неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, наголошував на тому, що судом проігноровано та не надано правової оцінки показанням свідка ОСОБА_10 та його показанням, наданим у судовому засіданні, протоколу слідчого експерименту від 19 липня 2017 року, висновку комісійної судово-медичної експертизи від 26 липня 2017 року. Крім того, в своїй апеляційній скарзі обвинувачений вказував, що суд першої інстанції не з`ясував спрямованості його умислу, мотиву вчиненого ним злочину, не звернув уваги на  відсутність конфлікту між ним та потерпілим.

Потерпіла в апеляційній скарзі порушувала питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_7 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 119 КК України, а прокурор оскаржував вирок місцевого суду з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного через м`якість.

Проте, як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, апеляційний суд не  виклав всіх доводів, наведених в апеляційних скаргах, та, залишаючи без задоволення подані апеляційні скарги, не зазначив підстав, із яких їх визнано необґрунтованими. Апеляційний суд, хоча і дослідив письмові докази кримінального провадження, проте обмежився загальним формулюванням про правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який він визнаний винуватим, не розкрив суті зібраних у провадженні доказів, не проаналізував їх у контексті з конкретними доводами апеляційних скарг, та не розглянув усіх доводів, викладених у них.

При цьому апеляційний суд безпідставно вказав про те, що комісією експертів не  виключено можливості заподіяння вогнепального поранення через здійснення прицільного пострілу, оскільки такого твердження щодо прицільності пострілу висновок експерта № 81 від  26  липня 2017 року не містить.

Крім того, апеляційний суд безпосередньо не допитавши потерпілу ОСОБА_9 безпідставно припустив, що зміна нею показань про обставини вбивства відбулася під впливом родичів обвинуваченого.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу апеляційного суду не можна визнати обґрунтованою, оскільки завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті; ігнорування судом аргументів сторони є грубим порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та судової практики, а  тому ухвала Апеляційного суду Чернігівської області від 31 січня 2018 року щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню.

У зв`язку з вказаним істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства, передбаченим ч. 1 ст. 412, ст. 419 КПК України, колегія суддів не  вбачає підстав для надання оцінки доводам касаційних скарг в іншій частині, а  тому касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у  розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, підлягають частковому задоволенню.

При новому апеляційному розгляді слід виконати усі вимоги чинного законодавства, перевірити доводи, на які посилаються учасники процесу, та  навести мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 31 січня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й  оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                           ОСОБА_2                        ОСОБА_3