Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 742/584/18 · 21.02.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
742/584/18
Дата
21 лютого 2019 р.
Суддя
Марчук Олександр Петрович
  • ч. 1 ст. 286 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 742/584/18

провадження № 51-6724км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                    ОСОБА_1 ,

суддів                                                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання    ОСОБА_4 ,

прокурора                                        ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6   на  ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 30 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_6   на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року щодо ОСОБА_7 .

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На зазначений вирок потерпіла ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, за якою суддя Апеляційного суду Чернігівської області від 30 березня 2018 року повернув їй  апеляційну скаргу у зв`язку з тим, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України потерпіла не має право оскаржувати вирок поза межами тих вимог, які просила в суді першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпіла просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановлений вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року  щодо ОСОБА_7 стосується її прав та інтересів, у зв`язку з чим суддя апеляційного суду безпідставно повернув апеляційну скаргу.

Позиції інших учасників судового провадження

У запереченнях на касаційну скаргу потерпілої захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить залишити їх без задоволення як безпідставні.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК Українипідставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено правильність доводів потерпілої  про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, допущене апеляційним судом при вирішенні питання про прийняття її апеляційної скарги на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року щодо ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та офіційного тлумачення відповідних правових норм, наведеного у Рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій. Однією з таких засад є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Перегляд судових рішень судом вищого рівня гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Таким чином конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України потерпілий або його представник чи законний представник мають право подати апеляційну скаргу в частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. Однак за своєю правовою природою вимоги полягають в адресованих суду і сформульованих у категоричній формі пропозиціях учасників процесу вчинити певні дії, які окреслюють межі процесуальних повноважень суду. У передбачених законом випадках зі сторони потерпілого такі пропозиції можуть стосуватися обсягу обвинувачення, розміру цивільного позову, дослідження певних доказів.

Натомість, позиція щодо визначення винному виду та розміру покарання й можливості звільнення від його відбування є не процесуальною вимогою,а думкою потерпілого, яка може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Також така висловлена позиція не обмежує потерпілого у можливостях подальшого оскарження до суду вищого рівня законності й обґрунтованості вироку у частині вирішення вказаних питань у тому числі щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.

Тому рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги потерпілої у зв`язку з тим, що останньою висловлена думка щодо виду та розміру покарання, які повинні бути застосовані до обвинуваченого з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 399 КПК України, суперечить точному змісту даної норми, обмежує гарантоване право потерпілої доступу до правосуддя, а також постановлено без дотримання вимоги справедливості судового розгляду, приписів ст. 370 КПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді  апеляційної інстанції, під час якого суду слід усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 30 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_6   на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                               ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу