Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

12 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 140/2628/15-к

провадження № 51-4311км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

виправданого                                             ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника                                                    ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Вінницької області на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2017 року в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010240000960, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 355, ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2017 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 355, ч. 2 ст. 189 КК та виправдано.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 , який брав участь у розгляді кримінального провадження, повернуто як таку, що подана особою, яка не мала права подавати апеляційну скаргу, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 закрито; у задоволенні доповнень до апеляційної скарги заступника прокурора Вінницької області ОСОБА_9 відмовлено; вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор Вінницької області (далі – прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. ст. 407, 418, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). Мотивує тим, що апеляційним судом щодо однієї особи, в рамках одного кримінального провадження фактично зазначено два різних по суті рішення, які ухвалюються на різних стадіях апеляційного розгляду та тягнуть за собою різні правові наслідки.

ОСОБА_6 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому просить її залишити без задоволення, як необґрунтовану.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримав доводи касаційної скарги прокурора і просив її задовольнити та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

Виправданий ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 вважали касаційну скаргу прокурора необґрунтованою та просили ухвалу апеляційного суду залишити без змін.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , виправданого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412–414 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК судове рішення суду апеляційної інстанції повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Статтею 407 КПК визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги. Зокрема, цією нормою визначено, що суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право: залишити вирок або ухвалу без змін; змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 8 вересня 2017 року на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 прокурором, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_8 була подана апеляційна скарга.

21 вересня 2017 року суддя-доповідач апеляційного суду постановив ухвалу про відкриття провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 , вказавши, що апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 396 КПК, зокрема, подана належним і повноважним прокурором та підстави для повернення апеляційної скарги відсутні.

28 вересня 2017 року була винесена ухвала про призначення апеляційного розгляду за вказаною апеляційною скаргою прокурора.

4 листопада 2017 року заступник прокурора Вінницької області до початку апеляційного розгляду подав доповнення до апеляційної скарги прокурора ОСОБА_8 . Зазначав, що в порушення вимог ч. 3 ст. 37 КПК та ст. 13 Закону України "Про прокуратуру" постановою від 18 січня 2017 року до складу групи прокурорів незаконно включено прокурора ОСОБА_8 , який у подальшому брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, а відтак кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 було розглянуто за відсутності повноваженого прокурора. У зв`язку з цим просив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновку суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

22 листопада 2017 року апеляційний розгляд за апеляційного скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, з доповненнями заступника прокурора Вінницької області відбувся з дотриманням вимог ст. 405 КПК.

Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги прокурора ОСОБА_8 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, як такої, що подана особою, яка не мала права подавати апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не навів мотивів, з яких дійшов такого висновку, та належно не перевірив доводи заступника прокурора щодо розгляду вищезазначеного кримінального провадження за участю неуповноваженого прокурора з огляду на положення ст. 37 КПК.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду зазначаються зміст вимог апеляційних скарг та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні ухвали.

Однак, цих вимог закону апеляційним судом при перегляді вищезазначеного кримінального провадження не дотримано.

Так, усупереч вимог ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції жодним чином не вмотивував у своїй ухвалі рішення про відмову в задоволенні доповнень до апеляційної скарги та рішення щодо залишення вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 без змін.

Більш того, судом апеляційної інстанції допущено взаємовиключну суперечність між мотивувальною та резолютивною частинами, а також всередині резолютивної частини ухвали. Так, в ухвалі апеляційного суду, з одного боку, викладені мотиви про повернення та неможливість прийняття рішення щодо апеляційної скарги та доповнень до неї. А з іншого – у резолютивній частині ухвали викладено не лише рішення про повернення апеляційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, але й жодним чином невмотивоване рішення по суті доводів поданих прокурорами скарги та доповнень до неї: про відмову у задоволенні доповнень до апеляційної скарги заступника прокурора Вінницької області ОСОБА_9 та залишення без змін вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2017 року щодо ОСОБА_6 .

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Тому відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати викладене, розглянути кримінальне провадження з дотриманням вимог кримінального процесуального закону й ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436, 441–442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора Вінницької області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                         ОСОБА_2                                             ОСОБА_3