Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

07 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 461/13385/13-к

Провадження № 51 –3403 км 18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого –           ОСОБА_1 ,

суддів:                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання   ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                     ОСОБА_5 ,

захисника                     ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 серпня 2017 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150050000329, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Львова, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 24 березня 2017 року засуджено:

ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк   1 рік; за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов`язки передбачені ст.76 КК України.

ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк   1 рік. На підставі п. "д" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 06 травня 2014 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Цивільний позов залишено без розгляду.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів  у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника прокурора Львівської області про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного вироку місцевого суду, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень на касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою зазначені у скарзі поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, і всупереч приписам п. 4  ч. 3 ст. 399 КПК Україниприйняв незаконне рішення про відмову у поновленні строку апеляційного оскарження судового рішення та повернув апеляційну скаргу.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції ) вважає, що касаційна скарга прокурора є необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Статтею 395 КПК України визначено порядок і строки оскарження окремих судових рішень в апеляційному порядку. Зокрема, ч. 2 статті передбачено, що апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно з п. 4 ч. З ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, у випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як вбачається з копії ухвали апеляційного суду, прийняте рішення про  відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Галицького районного суду м. Львова від 24 березня 2017 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд обґрунтував тим, що вирок був винесений та оголошений в присутності прокурора ОСОБА_9 . Крім того, в самому вироку зазначено, що він може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

При цьому, заступником прокурора Львівської області було подано апеляційну скаргу на зазначений вирок лише 17 липня 2017 року, тобто майже через 3 місяці після закінчення строку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Доводи касаційної скарги заступника прокурора Львівської області про те, що прокурором місцевої прокуратури ОСОБА_9 несвоєчасно одержано копії вироку місцевого суду та не скеровано його в прокуратуру Львівської області для звернення в передбачені законом строки з апеляційною скаргою, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Також, у касаційній скарзі прокурора не наведено обґрунтованих доводів, які би ставили під сумнів висновок суду апеляційної інстанції про відсутність законних підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції.

Суд вважає, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про поновлення процесуального строку дотримався положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України та постановив ухвалу, яка відповідає вимогам статей 370, 419 цього Кодексу.

Порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні судового рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

З огляду на викладене, касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, п. 15 "Перехідні положення" КПК України  (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 серпня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області – без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                                  ОСОБА_3