Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча                               ОСОБА_1 ,

судді:                                                ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання   ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор                                          ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110200001991,

відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

1. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

Засуджений у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування судових рішень і призначення нового розгляду, мотивуючи її істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки він не був викликаний до суду апеляційної інстанції, що позбавило його права на висловлення своєї думки. Також вважає, що проведення апеляційного розгляду без нього та його захисника призвело до порушення принципу диспозитивності, оскільки суд заслуховував лише сторону обвинувачення.

2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 липня 2017 року ОСОБА_6 засуджено: за ч. 2 ст. 125 КК України – до покарання у виді обмеження волі на строк два роки; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України – до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 04 квітня 2017 року до 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Також вирішено питання щодо процесуальних витрат і долю речових доказів.

2.2 Суд апеляційної інстанції

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 10 жовтня 2017 року залишив апеляційну скаргу захисника без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 липня 2017 року відносно засудженого ОСОБА_6 – без зміни.

2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами

04 квітня 2017 року приблизно о 18-ій годині ОСОБА_6 , у стані алкогольного сп`яніння перебуваючи на подвір`ї  будинку АДРЕСА_1 , де проживає його колишня співмешканка ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи прямий умисел, спрямований на заподіяння останній тілесних ушкоджень, умисно завдав ОСОБА_7 ударів руками в обличчя та тулуб (точної кількості ударів не встановлено). Далі ОСОБА_6 , схопивши ОСОБА_7 за волосся, потягнув її всередину будинку, де посадив на стілець, схопив руками за голову та вдарив нею об стіну, в результаті чого заподіяв потерпілій тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, перорбітальної гематоми зліва, що згідно з висновком експерта № 119/Д від 13 червня 2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я більше шести, але менше двадцяти одного дня.

Продовжуючи свої злочинні дії, того ж дня приблизно о 18-ій год. 15 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, маючи прямий умисел, спрямований на знищення шляхом підпалу чужого майна, а саме житлового будинку, розташованого за вказаною адресою, вартість якого згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 29 травня 2017 року становить 845 094 грн та який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , тобто усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, по драбині проник на горище зазначеного будинку, де свідомо вчинив дії, спрямовані на виникнення пожежі, а саме шляхом застосування вогню, за допомогою заздалегідь заготовленої запальнички та паливно-мастильних матеріалів, які знайшов на території вказаного домоволодіння. Внаслідок пожежі було пошкоджено належне ОСОБА_7 майно – крівлю та перекриття по всій площі зазначеного житлового будинку (48 кв.м), у результаті чого потерпілій було завдано матеріальної шкоди, що відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 29 травня 2017 року становить 144 895 грн.

Переконавшись у тому, що на горищі будинку розпочалася пожежа, та вважаючи, що виконав усі дії, необхідні для знищення будинку, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник. Однак довести злочин до кінця та знищити повністю вказаний будинок не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки до місця пожежі сторонні особи викликали співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій, які в період часу з 19 години до 20 години 30 хвилин ліквідували пожежу.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Прокурор у засіданні касаційного суду заперечував проти доводів засудженого в касаційній скарзі.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України)

4.1.1 Стаття 401. Підготовка до апеляційного розгляду

Частина 4. Обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, – також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

4.1.2 Стаття 405. Апеляційний розгляд

Частина 4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень, установлених КПК України, розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині дотримання вимог процесуального закону апеляційним судом при постановленні ухвали.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, у касаційній скарзі не оспорюються, як і кваліфікація дій за вказаним законом та призначене покарання.

5.2 Щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону

Доводи засудженого про те, що апеляційний суд позбавив його права брати участь у засіданні, є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження.

На вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 липня 2017 року, яким засуджено ОСОБА_6 , було подано лише одну апеляційну скаргу – його захисником ОСОБА_8 .

У цій апеляційній скарзі не порушувалося питання про погіршення становища обвинуваченого, участь обвинуваченого в засіданні суду апеляційної інстанції судом також не визнавалася обов`язковою [4.1.1].

Як убачається з матеріалів провадження, засудженому ОСОБА_6 було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, що підтверджується наявними розпискою про отримання ним копії ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження, пам`ятки, копії апеляційної скарги захисника (а.к.п. 73) і розпискою про отримання копії ухвали апеляційного суду про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду (а.к.п. 82).

Однак, будучи належним чином повідомленим про дату та час апеляційного розгляду, ОСОБА_6 до його початку не надіслав до суду жодних клопотань щодо бажання брати участь у засіданні з огляду на те, що на той час вже утримувався під вартою [4.1.1].

За власною ініціативою доставити засудженого до залу судових засідань без визнання його участі обов'язковою та за відсутності на це передбачених законом  підстав апеляційний суд не має повноважень.

У матеріалах провадження так само містяться зворотні повідомлення про отримання захисником копій ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження, про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду. Відповідно до положень процесуального закону у цьому провадженні участь захисника не є обов'язковою, клопотань про відкладення розгляду суду він не подавав, про причини неявки не повідомляв, а тому й підстави для відкладення апеляційного розгляду були відсутні.

Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог процесуального закону, ухвала відповідає положенням ст. 419 КПК України, істотних порушень процесуального закону під час апеляційного розгляду Судом не встановлено.

Керуючись статтями 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні відносно засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                                  ОСОБА_3