Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

судова справа № 613/699/15-к

провадження № 51-9074 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого      –                        ОСОБА_1 ,

суддів:                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі                               ОСОБА_4 ,

за участю прокурора                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220220000009, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року,

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 06 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року, засуджено ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 цього ж Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 09 березня 2015  року приблизно о 21:00, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, перебуваючи в місці масового перебування громадян, а саме біля будівлі Богодухівського колегіуму № 2 на вул. Шевченка, 33 у м. Богодухові, незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який став незаконно зберігати з метою збуту і цього ж дня приблизно о 22:00, біля автостанції на вул. Леонова, 1 у цьому ж місті під час проведення оперативної закупки збув ОСОБА_7 за 150 грн указаний наркотичний засіб масою 4,1816 г (у перерахунок на суху речовину).

Крім того, ОСОБА_6 19 березня 2015 року приблизно о 19:00, маючи умисел на  незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, повторно біля магазину "Покровський" на вул. Шевченка у м. Богодухові незаконно придбав у ОСОБА_8 канабіс, який став незаконно зберігати з метою збуту, і цього ж дня приблизно о 19:40 за вищевказаних обставин збув ОСОБА_7 зазначену речовину за 150 грн масою 5,2129 г (у перерахунок на суху речовину).

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через м`якість. Зазначає, що ухвала апеляційного суду всупереч вимогам ст. 419 КПК України є немотивованою, оскільки апеляційний суд не звернув належної уваги на доводи сторони обвинувачення про безпідставність застосування до винної особи положень статей 69, 75 КК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Так, відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора про невідповідність оскаржуваної ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України та про необґрунтоване застосування до ОСОБА_6 положень статей 69, 75 КК України при призначенні йому покарання є безпідставними.

Так, при призначенні ОСОБА_9 покарання із застосуванням положень статей 69 та 75 КК України суд першої інстанції врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, такі дані про особу засудженого. Зокрема, суд урахував те, що ОСОБА_6 у силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, проживає з матір`ю, двома молодшими братами, 2002-го та 2014 років народження, та з тіткою, яка є інвалідом 2-ї групи за загальним захворюванням, допомагає матері у догляді за тіткою та у вихованні молодших братів, оскільки його вітчим помер, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, згідно з актом судово-наркологічної експертизи від 22 квітня 2015 року № 178 ОСОБА_6 встановлено діагноз "психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання коноплі без синдрому залежності", примусового лікування не потребує. Також суд урахував те, що ОСОБА_6 21 січня 2017 року одружився та його дружина перебуває на обліку в Богодухівській ЦРЛ у зв`язку з вагітністю.

Зважив суд і на обставини, що пом`якшують покарання засудженого, якими визнав його щире каяття і вчинення злочину в молодому віці (19 років).

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , суд не встановив.

На підставі цих даних районний суд призначив ОСОБА_6 покарання із  застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі та дійшов висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання із застосуванням ст. 75 вказаного Кодексу.

Аналогічні доводи щодо необґрунтованості застосування статей 69, 75 КК України при призначенні засудженому покарання були наведені в апеляційній скарзі прокурора та перевірялися судом апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необґрунтованим чи сумнівним підстав немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції під час розгляду вказаного провадження встановив, що у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, котрий має патології новонароджених і потребує певного лікування, яке згідно з довідкою № 01/553 медичного закладу відбувається переважно за рахунок ОСОБА_6 (т. 2, а. с. 59).

З урахуванням сукупності перелічених обставин, конкретних обставин матеріалів провадження, віку засудженого, народження у нього дитини, яка потребує лікування, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про призначення ОСОБА_6 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 69 та 75 КК України є мотивованим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 цього Кодексу, оскільки перебування засудженого під наглядом уповноваженого органу з питань пробації найефективніше сприятиме його виправленню та перевихованню, а також попередить вчинення ним нових злочинів чи правопорушень.

Таким чином, у ході перевірки матеріалів провадження колегія суддів не встановила підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б  безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, суд не встановив, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                  ОСОБА_10