Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 137/1863/16-к · 29.01.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
137/1863/16-к
Дата
29 січня 2019 р.
Суддя
Кишакевич Лев Юрійович
  • ч. 1 ст. 164 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

29 січня 2019 року

м. Київ

справа № 137/1863/16-к

провадження № 51-1869 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 01 листопада                    2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 березня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лисинка Жмеринського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Літинського районного суду Вінницької області від 01 листопада                   2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 164 КК до покарання у виді 80 годин громадських робіт.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Згідно з вироком, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 03 червня 2014 року його зобов`язано щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_9 до досягнення ним повноліття та про відкриття виконавчого провадження в цій справі, умисно, систематично ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини, починаючи з травня 2014 року,внаслідок чого в ОСОБА_7 утворилася заборгованість по аліментах у сумі9914,45 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 31 січня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які  їх подали

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає про відсутність доказів на підтвердження розміру моральної шкоди стягнутої на користь потерпілої ОСОБА_8 . Вказує на невідповідність вимогам КПК здійснення розподілу судової справи між суддями. Вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Позиції інших учасників судового провадження

В запереченні на касаційну скаргу,потерпіла ОСОБА_8 , з викладенням відповідних мотивів про безпідставність наведених у скарзі доводів, просить залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 ? без зміни.

У судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги та просив судові рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Доводи захисника про невідповідність здійснення автоматизованого розподілу судової справи між суддями вимогам ст. 35 КПК, є обґрунтованими.

У силу ч. 3 ст. 35 КПК визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.

Втім, судом першої інстанції вказаних положень кримінального процесуального закону не дотримано.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 03 жовтня 2016 року було здійснено розподіл судової справи № 137/1863/16-к щодо ОСОБА_7 між суддями Літинського районного суду Вінницької області.

Згідно з звітом про автоматизований розподіл вказаної судової справи, під час визначення судді-доповідача, суддю ОСОБА_10 було виключено з розподілу у зв`язку з відсутністю в нього спеціалізації з розгляду кримінальних справ (проваджень).

З копії протоколу зборів суддів Літинського районного суду Вінницької області              від 02 квітня 2015 року вбачається, що суддю ОСОБА_10 було обрано слідчим суддею терміном на 3 роки, однак рішення про те, що суддя ОСОБА_10 не може брати участь в розподілі кримінальних справ (проваджень) зборами суддів не приймалося.

Таким чином, виключення судді з автоматизованого розподілу даного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в нього відповідної спеціалізації не відповідає вимогам ст. 35 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому, положеннями п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції винесено незаконним складом суду, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412КПК є безумовною підставою для скасування постановлених щодо ОСОБА_7 судових рішень.

З огляду на зазначене, судові рішення щодо ОСОБА_7 необхідно скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону розглянути кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , перевірити доводи сторони захисту,  в тому числі, щодо правильності вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу                 4 Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 –задовольнити частково.

Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 березня 2017 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                             ОСОБА_2                       ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу