Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

24 січня 2019 року

м.  Київ

Справа № 740/1882/17

Провадження № 51-6045 км 18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів:                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                 ОСОБА_5 ,

захисника                  ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 09 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270180000250 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ніжин, Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області  від 02 серпня 2017 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Вирішено питання про долю речових доказів.

09 лютого 2018 року Апеляційним судом Чернігівської області вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 в частині призначеного йому покарання скасовано та ухвалено свій вирок, за яким ОСОБА_7 за  ч. 1 ст. 115 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він 19 лютого 2017 року приблизно о 21:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у квартирі за місцем спільного проживання із ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході конфлікту з останньою, маючи умисел на вбивство ОСОБА_8 , умисно завдав їй один удар ножем в область передньої поверхні грудної клітки зліва, спричинивши тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці події.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 стверджує про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого ОСОБА_7 .Зазначає, що апеляційним судом при призначенні ОСОБА_7 покарання було не повною мірою враховано те, що останній щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв його розкриттю, раніше не судимий, позитивно характеризувався за місцем проживання, його поведінку після вчиненого злочину та позицію потерпілої ОСОБА_9 , яка не наполягала на суворому покаранні. Просить вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 09 лютого 2018 року змінити, пом`якшити призначене ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі до 7 років.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга захисника є необґрунтованою та просила залишити її без  задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Правильність встановлення фактичних обставин справи, доведеність винуватості та юридична кваліфікація дій ОСОБА_7   за ч. 1 ст. 115 КК України у касаційній скарзі не заперечуються та не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Також у касаційній скарзі не вказано на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування оскаржуваного захисником судового рішення.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_7 апеляційний суд Чернігівської області встановив, що місцевий суд при визначенні виду та міри покарання  неправильно врахував тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, дані про особу                       ОСОБА_7 , який хоч раніше не судимий та до адміністративної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризувався формально позитивно, не працевлаштований, проте вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та щодо своєї матері.

При цьому, призначаючи покарання у виді позбавлення волі не у максимальній межі санкції ч. 1 ст. 115 КК України, апеляційний суд зважив на те, що ОСОБА_7 неодноразово висловлював жаль щодо скоєного, а потерпіла ОСОБА_9 – його сестра  не наполягала на суворому покаранні.

У касаційній скарзі не наведено таких обставин та даних про особу                      ОСОБА_7 , які б не були враховані при призначенні йому покарання і давали підстави для пом`якшення призначеного апеляційним судом покарання.

Та обставина, що ОСОБА_7 після вчинення вбивства своєї матері викликав працівників правоохоронних органів та медичних працівників не є достатньою підставою для пом`якшення призначеного покарання.

При цьому у касаційній скарзі не наведено доводів, які б свідчили, що ОСОБА_7 активно сприяв розкриттю злочину, а ця обставинами не визнавалася судами як така, що пом`якшує покарання.

Призначене апеляційним судом ОСОБА_7 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами, а доводи захисника, викладені у касаційній скарзі, щодо невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та даним про особу останнього внаслідок суворості є необґрунтованими.

З огляду на викладене, відсутні підстави для зміни вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 02 лютого 2018 року з мотивів невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого внаслідок суворості, як про це стверджує захисник в касаційній скарзі.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 09 лютого 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника                     ОСОБА_6  – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                          ОСОБА_2                                                 ОСОБА_3