Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

24 січня 2019 р.

м. Київ

справа № 272/151/16-к

провадження № 51-6352 км18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого              ОСОБА_1 ,

суддів:                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання  ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                   ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на вирок Апеляційного суду Житомирської області від 20 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014060100000326 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.11.2007 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, звільненого умовно-достроково 06.01.2012 року постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області на 1 рік 4 місяці 17 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки передбачені ст.76 КК України.

Апеляційним судом Житомирської області 20 квітня 2018 року вирок ОСОБА_6   скасовано в частині призначеного покарання і постановлено свій вирок, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки на підставі п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

У решті вирок залишено без змін.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 11 липня 2016 року, приблизно о 17.30 год., за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , засудженими за вчинення цього злочину іншим вироком, перебуваючи в с. Іванків без мети збуту незаконно придбали шляхом зривання рослин маку та перевозили їх автомобілем під керуванням ОСОБА_7 , однак були затримані працівниками міліції. Під час огляду автомобіля було виявлено та вилучено шість рослин маку, які відповідно до висновку експерта №663 від 24 липня 2014 року містять особливо небезпечний наркотичний засіб макову солому вагою 315,806 г у перерахунку на суху речовину.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі заступник прокурор Житомирської області посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог закону застосував до ОСОБА_6 . Закон України "Про амністію у 2016 році" та незаконно звільнив його від відбування покарання.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 касаційну скаргу прокурора вважає обґрунтованою та просить її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора про незаконне застосування судом апеляційної інстанції акту амністії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в України" амністією є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Згідно ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, в тому числі особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи двох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Апеляційний суд, задовольняючи клопотання захисника ОСОБА_10 , яке підтримав засуджений ОСОБА_6 про застосування щодо останнього вимог Закону України "Про амністію у 2016 році", зазначив що ОСОБА_6 має батька, який визнаний інвалідом першої групи безстроково та потребує сторонньої допомоги, що підтверджується довідкою МСЕК від 08.09.2014 року, а інших працездатних дітей не має.

Однак, у ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році" визначено перелік категорій осіб, до яких амністія не застосовується.

Згідно з вимогами п. "е" ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року, амністія не застосовується, зокрема, до осіб, яких засуджено за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 309 КК України).

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про  звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі  п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Із огляду на викладене, вирок Апеляційного суду Житомирської області від 20 квітня 2018 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню з  призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Житомирської області від 20 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                                 ОСОБА_2                                 ОСОБА_3