Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

22 січня 2019 року

м. Київ

справа № 274/4555/17

провадження № 51-7576 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                         ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                               ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Житомирської області від 21 травня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060050001260, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, кожного. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 9 місяців з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, кожного.

Вирішено цивільний позов, питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Вироком Апеляційного суду Житомирської області від 21 травня 2018 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано та постановлено свій, яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 призначено покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, кожному. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, кожного.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винуватими та засуджено за те, що вони, 11 серпня 2017 року, близько 23.00 год., поблизу будинку № 29-А по вул. Л. Карастоянової в м. Бердичеві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, за попередньою змовою між собою, відкрито заволоділи належним ОСОБА_9 майном на загальну суму 4623,02 грн. та викраденим розпорядились на власний розсуд.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Житомирської області просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст.ст.374, 420 КПКУкраїни. Стверджує, що висновки викладені у мотивувальній частині вироку суперечать фактично прийнятому рішенню. Крім того, судом апеляційної інстанції, при скасуванні вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання, призначено загальне покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а не кожному окремо, що є порушенням ч. 3 ст. 368 КПК України, оскільки порушено принцип індивідуалізації покарання.

Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 186 КК України, а також справедливість призначеного засудженим покарання і звільнення від його відбування в касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів касаційної скарги першого заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_6 про порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при постановленні вироку, оскільки резолютивна частина судового рішення протирічить його мотивувальній частині та порушення принципу індивідуалізації покарання, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Положенням ч. 2 ст. 420 КПК України визначено, що вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та технічного носія інформації, апеляційний суд частково задовольняючи апеляційну скаргу прокурора та скасовуючи вирок місцевого суду лише в частині призначеного покарання, призначив як ОСОБА_7 так і ОСОБА_8 покарання з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та принципу індивідуалізації покарання. Проте у резолютивній частині вироку апеляційного суду помилково вказано про скасування вироку місцевого суду, що не може вважатись як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та тягнути за собою безумовне скасування судового рішення в розумінні ст. 412 КПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у мотивувальній частині вироку апеляційного суду відповідно до вимог ст. 419 КПК України зазначено короткий зміст вимог апеляційних скарг та висновок апеляційного суду щодо обґрунтованості цих вимог і необхідності їх задоволення частково та скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання. З урахуванням викладеного вимога касаційної скарги прокурора про необхідність скасування вироку внаслідок істотних порушень вимог кримінального процесуального закону є безпідставною.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про порушення апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 368 КПК України щодо призначення покарання окремо кожному з обвинувачених, якщо обвинувачується декілька осіб, на переконання колегії суддів, не є таким порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування або зміну судового рішення.

Відповідно до положень ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Суд звертає увагу, що зазначені у касаційній скарзі прокурора, на його думку, порушення кримінального процесуального закону, можуть бути виправлені апеляційним судом в порядку ст. 379 КПК України.

Отже, вищезазначені доводи касаційної скарги прокурора щодо порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.

За таких обставин касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                           ОСОБА_2                           ОСОБА_3