Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

22 січня 2019 року

м. Київ

справа № 761/36168/16-к

провадження № 51-7547 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                     ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання        ОСОБА_4 ,

прокурора                                          ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції            ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від                           19 березня 2018 року та  ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 червня                   2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100010819,  за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання,  раніше судимого: 1) вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 березня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; 2) вироком Староміського районного суду м. Вінниця від 10 жовтня 2007 року за ч. 2 ст. 345 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 3) вироком Староміського районного суду м. Вінниця від 13 листопада 2008 року за ч. 2 ст. 186 КК України до визначеного на підставі ст. 71 КК України остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці; 4) вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від                       03 жовтня 2012 року за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 02 червня 2016 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року    ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів у провадженні.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 року) зараховано в строк покарання попереднє ув`язнення з 31 серпня 2016 року по                       20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та з 21 червня по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день  позбавлення  волі.

Зазначеним вироком також засуджено ОСОБА_7 , судові рішення щодо якого в касаційному порядку не переглядаються.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку                        ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що 31 серпня 2016 року, приблизно о 01.50 год., поблизу будинку № 54/1 на просп. Перемоги в м. Києві, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , підійшли до незнайомих їм раніше ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та відкрито заволоділи належним останньому майном на загальну суму 3319, 90 грн.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить змінити судові рішення в частині зарахування строку попереднього ув`язнення. Вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при зарахуванні строку його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі лише до 20 червня 2017 року та просить застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ до дня набрання вироком законної сили.

Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу та просив задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор висловила позицію про відсутність підстав для задоволення касаційних вимог ОСОБА_6 , оскільки питання про зарахування строку попереднього ув`язнення вирішується в порядку виконання вироку.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному   правопорушенні, доведеність обвинувачення та правильність кваліфікації дій за        ч. 2 ст. 186 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 щодо зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України до дня набрання вироком законної сили колегія суддів вважає обґрунтованими.

Так, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання, застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що "іншим чином погіршує становище особи", відповідно до ч. 2 ст.5 КК України не допускається.

Проте, суд першої інстанції неправильно зарахував засудженому ОСОБА_6  у строк покарання попереднє ув`язнення з 21 червня по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день  позбавлення  волі, оскільки застосував ч. 5. ст. 72 КК України в редакції Закону           № 2046-VIII, яка погіршує становище особи. Зазначене залишив поза увагою і апеляційний суд. В зв`язку з цим, судові рішення в цій частині підлягають зміні, а  касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 – задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 змінити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року                  № 838-VIIІ додатково зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання попереднє ув`язнення з 21 червня 2017 року по 19 червня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В решті зазначені судові рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                          ОСОБА_2                                 ОСОБА_3