Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

П О С Т А Н О В А

21 січня 2019 року

м. Київ

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 в інтересах потерпілої ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року відносно ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и л а:

У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_2 виклав вимогу про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.

Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судового рішення та доводи на її обґрунтування.

Подана касаційна скарга містить формальні посилання на незаконність, на думку ОСОБА_2 , судових рішень, проте, у порушення вимог ст. 370 КПК України 1960 року, у ній не зазначено, у чому полягають істотні порушення кримінально-процесуального закону, які допущені судами першої та апеляційної інстанцій та можуть бути предметом касаційного розгляду, а також відповідати приписам ст. 398 КПК України 1960 року.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року у касаційній скарзі повинно бути зазначено прохання особи, яка її подає. Це прохання повинно відповідати повноваженням касаційного суду, встановленим  ст. 396 КПК України 1960 року.

Так, згідно з ч. 1 ст. 396 КПК України 1960 року у результаті касаційного розгляду скарги суд може прийняти одне з таких рішень: залишити вирок та ухвалу без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; скасувати судові рішення і направити справу на нове розслідування, новий судовий чи апеляційний розгляд, або закрити справу; змінити вирок та ухвалу.

Як убачається з касаційної скарги, представник потерпілої вказаних вимог Закону не виконав, оскільки ОСОБА_2 виклав вимогу про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд, не вказавши при цьому судовий чи апеляційний розгляд.

Недотримання вимог статей 350, 387 КПК України 1960 року перешкоджає вирішенню питання про витребування справи.

Відмова у витребуванні справи не перешкоджає її витребуванню при повторному надходженні касаційної скарги за умови усунення зазначених у цій постанові недоліків і якщо вона надійде у межах строку, визначеного ст. 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року,

п о с т а н о в и л а:

Відмовити представнику потерпілої ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                               ОСОБА_1