Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 344/11095/18 · 04.01.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
344/11095/18
Дата
4 січня 2019 р.
Суддя
Могильний Олег Павлович

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

04 січня 2019 р.

м. Київ

Справа №344/11095/18

Провадження № 51-7375 ск 18

Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2018 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року,

встановив:

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку військового суду Івано-Франківського гарнізону від 27  липня 2000 року.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року вищевказану постанову місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 398 КПК України 1960 року при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися ст.  ст.  370 - 372 цього ж Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 цього Кодексу, зокрема наведені у скарзі доводи й прохання мають бути конкретними та узгоджуватися між собою.

Проте, у касаційній скарзі ОСОБА_2 всупереч вимог ст. 350 КПК України 1960 року не міститься обґрунтування необхідності скасування оскаржуваних судових рішень на підставах, передбачених ст. 398 КПК України 1960 року, з огляду на положення статей 370-372 цього Кодексу.

Також, прохання до суду касаційної інстанції не відповідає вимогам статті 396 КПК України 1960 року з огляду на те, які рішення може приймати суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

За таких обставин скарга ОСОБА_2 не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

У зв`язку з цим, справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених вище недоліків, якщо вона надійде у межах строку, визначеного ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії даної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п.15 розділу ХІ  "Перехідні положення" КПК України,

постановив:

Відмовити ОСОБА_2 у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_3 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

ОСОБА_1

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу