Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

27 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 727/425/18

Провадження № 51 – 5980 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів:                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурора                                                              ОСОБА_5 ,

засудженого                                               ОСОБА_6 у режимі відеоконференції

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017260040000450 від 25 лютого 2017 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від

16 травня 2017 року за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік,

за ст. 162 ч. 1, ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 17 квітня 2018 року щодо нього.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 лютого 2018 року

ОСОБА_6 засуджено:

- за ст. 162 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки

6 місяців.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його затримання.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1 066 гривень 16 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, він 16 листопада 2017 року та 23 листопада 2017 року незаконно проник до дачного будинку АДРЕСА_2 , чим грубо порушив основоположні конституційні принципи недоторканості права приватної власності громадян, передбачені ст. 30 Конституції України.

Крім того, у період часу з 17 листопада 2017 року по 20 листопада 2017 року

ОСОБА_6 , перебуваючи у зазначеному дачному будинку, повторно таємно викрав належне ОСОБА_7 майно на загальну суму 3 200 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

У лютому місяці 2017 року ОСОБА_6 у садівничому кооперативі "Зелений Вогник", розташованому по вул. Романтичній в м. Чернівці, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до належного ОСОБА_8 дачного будинку АДРЕСА_3 , звідки повторно, таємно викрав майно на загальну суму 3 930 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

У середині червня 2017 року ОСОБА_6 у садівничому кооперативі "Керамік", розташованому по вул. Заставнянській в м. Чернівці, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до належного ОСОБА_9 дачного будинку АДРЕСА_4 , звідки повторно, таємно викрав майно на загальну суму 7 470 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, у середині червня 2017 року ОСОБА_6 у садівничому кооперативі "Легмаш", розташованому по вул. Іванівській в м. Чернівці, шляхом пошкодження рами та скла вікна проник до належного ОСОБА_10 дачного будинку АДРЕСА_5 , звідки повторно, таємно викрав майно на загальну суму 6 475 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

15 листопада 2017 року ОСОБА_6 у садівничому кооперативі "Проектувальник", розташованому по вул. Березівській в м. Чернівці, шляхом пошкодження рами вікна та зняття скла проник до належного ОСОБА_11 дачного будинку АДРЕСА_6 , звідки повторно, таємно викрав майно на загальну суму 11 300 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, 20 листопада 2017 року ОСОБА_6 у зазначеному садівничому кооперативі шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей проник до належного ОСОБА_12 дачного будинку АДРЕСА_7 , звідки повторно, таємно викрав майно на загальну суму 3 425 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а зазначений вирок суду першої інстанції змінено в частині стягнення процесуальних витрат, постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1 066 гривень 55 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду змінити, застосувати до нього положення ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням. Засуджений вважає призначене йому покарання несправедливим, оскільки суд в повній мірі не врахував, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та мати похилого віку, відшкодував заподіяну шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання, має захворювання.

Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 у судовому засідання висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 162 ч. 1,

ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначені покарання ОСОБА_6 за ст. 162 ч. 1, ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Як убачається зі змісту вироку, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким злочином,дані про особу ОСОБА_6 , який раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні якого перебувають двоє неповнолітніх дітей, наслідки, що настали, а також думку потерпілих щодо міри покарання. Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданих збитків, а обставиною, яка обтяжує покарання, – рецидив злочинів.

Крім того, за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення під час іспитового строку, встановленого вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 травня 2017 року, яким його було засуджено до покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням.

Виходячи із положень ст. 75 ч. 2, ст. 78 ч. 3 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину це необхідно розцінювати як порушення умов застосування ст. 75 КК України. Згідно з ст. 78 ч. 3 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими у статтях 71, 72 цього Кодексу.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов  обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_6 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання в межах санкцій

ст. 162 ч. 1, ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України та на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю зазначених злочинів, а остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 травня 2017 року, мотивувавши таке рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у ній доводи щодо суворості призначеного йому покарання, які аналогічні доводам касаційної скарги, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам

ст. 419 КПК України.

Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Переконливих доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо призначеного покарання, а також свідчили б про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі за матеріалами провадження не встановлено.

Питання звільнення засуджених від покарання за хворобою може бути вирішене місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, в порядку та відповідно до вимог статей 537, 539 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 17 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                        ОСОБА_2                                        ОСОБА_3