Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

20 грудня 2018 р.

м. Київ

справа № 446/963/17

провадження № 51-5170 км18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого              ОСОБА_1 ,

суддів:                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання  ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                    ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140220000205 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Добротвір та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 23.10.2009 року Кам`янка – Бузьким районним судом Львівської області за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого 14.12.2012 року за відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 23 березня по 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 22 червня 2017 року – один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів.

Ухвалою Апеляційного судуЛьвівської області від 26 грудня 2017  року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 23 березня по 26 грудня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він         22 березня 2016 року, в період з 12.30 по 13:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в приміщенні приймального кабінету голови Дернівської сільської ради, розташованого по вул. В.Великого, 92 в с. Сапіжанка, Кам`янка-Бузького району Львівської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю вчинив хуліганські дії із застосування сокири та ножа, якими міг створити реальну загрозу життю та здоров`ю сільського голови ОСОБА_7 і зупиненні службової діяльності працівників сільської ради.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеності винуватості засудженого та правильності кваліфікації його дій, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_6 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості з направленням справи на новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, не надав належної правової оцінки даним, що містяться у кримінальному провадженні та характеризують особу засудженого, обставинам, що пом`якшують та обтяжують покарання та не навів достатніх мотивів для застосування ст. 69 КК України. Також вказує про невідповідність ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України. Крім того, зазначає про те, що суд апеляційної інстанції зараховуючи ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 23 березня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі застосував закон, який застосуванню не підлягав відповідно до Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримала, та просила її задовольнити частково.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора,  перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 296 КК України, у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.

Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок безпідставного застосування ст. 69 КК  України та істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, то вони є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора та погоджуючись з висновком місцевого суду в частині призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України,  урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та належним чином мотивував своє рішення в цій частині. Із таким висновком погоджується і колегія суддів.

Зокрема, апеляційний суд, належним чином врахував тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, дані про особу винуватого, який повністю визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, думку потерпілого, який просив не призначати ОСОБА_6 суворе покарання.

Тому, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що призначене    ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав вважати його м`яким, немає.

Доводи прокурора про те, що суд апеляційної інстанції зараховуючи ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 23 березня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі застосував закон, який застосуванню не підлягав відповідно до Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року є безпідставними.

Така позиція апеляційного суду узгоджується з  правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                                 ОСОБА_2                                             ОСОБА_3