Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

04грудня 2018 року

м. Київ

справа № 644/490/15-к

провадження  № 51- 3522 км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючогоГолубицького ОСОБА_1 ,

суддів                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря                ОСОБА_4 ,

прокурора               ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої           ОСОБА_8 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від13 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області                        від 01 жовтня 2015 року у кримінальному провадженні №1201420530003078 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженким. СекешфехеварРеспубліки Угорщина, жительким. Харкова,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі –КК),

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 липня 2015 року ОСОБА_8 визнано винуватою вумисному протиправному заподіянні смерті іншій особі та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Вирішено питання про цивільний позов, речові докази та судові витрати.

Як встановив суд, 21 листопада 2014 року приблизно о 23:00 у квартирі по місцю проживання в м. Харкові, під час сварки із своїм співмешканцем ОСОБА_9 , що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, з метою умисного вбивства останнього ОСОБА_8 нанесла йому один удар кухонним ножем в тулуб, спричинивши колото-різане поранення грудей з проникненням у ліву плевральну порожнину на рівні 3-го ребра по середньо ключичній лінії та  наскрізним пораненням четвертого сегменту лівої легені та легеневого стовбура, від чого ОСОБА_9 на місці помер.

При перегляді справи 01 жовтня 2015 року Апеляційний суд Харківської області вказаний вирок змінив, частково задовольнив апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_10 тастягнув на її користь із засудженої 700000 грн. урахунок відшкодування моральної шкоди. У решті залишив вирок без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Укасаційній скарзі засуджена ОСОБА_8 просить скасувати судові рішеннята призначити новий розглядв суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання  унаслідок суворості.

Засуджена вважає, що досудове розслідування та судове слідство у справі було проведено односторонньо та з обвинувальним ухилом, неповно і необ`єктивно.На її думку, вирок місцевого суду постановлений з порушенням вимог статей 370, 374 Кримінального процесуального кодексу (далі-КПК), оскільки висновки суду у ньому про її винуватість у вчинені злочину належним чином не обґрунтовані. Зазначає, що без належної оцінки залишились показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .. Крім того, всупереч вимогам закону, судом не було проведено ряд експертиз, а саме: судово-психіатричної, судово-психологічної та експертизителефонних дзвінків. Також судом не було взято до уваги висновок експерта про наявність у неї тілесних ушкоджень.Одночасно із цим вказує на те, що призначенеїй покарання, з урахуванням обставин справи та даних про її особу, є явно суворим.

Крім того зазначає, що при перегляді справи суд апеляційної інстанції вказані порушення не усунув, а тому прийняте цим судом рішення не може вважатися таким, що постановлене з дотриманням вимог статей 370, 419 КПК.

Позиція інших учасників судового провадження

У судовому засіданні засуджена ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_16 вимоги касаційної скарги підтримали, просили скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Прокурор із вимогами касаційної скарги не погодився та просив Суд у її задоволенні відмовити, а судові рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження таобговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 433КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно зі ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

З огляду на це, до компетенції касаційного суду не входить перевірка обставин зазначених у ст. 409 КПК, а саме невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неповнота судового розгляду.

Доводи наведені у касаційній скарзі засудженої ОСОБА_8 є аналогічнимитим доводам, що були викладенів апеляційній скарзі захисника ОСОБА_17 табули предметом перевірки суду апеляційної інстанції, на які цей суд надавумотивовані відповіді у своєму рішенні.

Зокрема, перевіривши дані доводи апеляційний суд встановив, що висновки районного суду про винуватість засудженої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за наведених у вироку обставин підтверджуються сукупністю достатніх, допустимих та належних доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким  було надано належну оцінку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, погоджуючисьіз правильністю цієї оцінки,апеляційний суд ретельно проаналізував показаннязасудженої ОСОБА_8 ,свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ,а також дані протоколу огляду місця події (т. 2 а.с. 33), висновки судово-медичних експертиз (т. 1 а.с. 180-183, 194-198), акту судово-психіатричного експерта (т. 1 а. с. 202-204).

Щодо доводів засудженої про суворість призначеного покарання, колегія суддів дійшла висновку, що воно призначене ОСОБА_8 у межах санкції кримінального закону, який передбачає відповідальність за вчинене, з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, відсутності обставин, які обтяжують покарання, та даних про її особу, з дотриманням положень статтей 50, 65 КК, і є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Зазначені в касаційній скарзі доводи засудженої не спростовують висновківвикладених у оскаржуваних судових рішенняхі не ставлять під сумнів їх правильність.

Вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК, у них наведено мотиви, з яких виходили суди при постановленні рішень, та положення закону, якими вони керувалися.

У результаті касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність, які би перешкодили судам ухвалити законне та обґрунтоване рішення чи були підставами для їх зміни або скасуванняколегія суддів не встановила.

Враховуючи наведене підстав для задоволення касаційної скарги Суд не вбачає.

Керуючись статтями 434, 436, 441 та пунктом 15 розділу ХІ "Перехідніположення" КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 01 жовтня 2015 рокущодо неї – без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_18                          ОСОБА_2                         ОСОБА_3