Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 337/7198/23

провадження № 51-1169км26

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 січня 2026 року у кримінальному провадженні № 12022082070000045 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Запоріжжя,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

За вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вирішено долю речових доказів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на її користь у рахунок відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди відповідно 89 286, 58 грн та 50 000 грн.

Місцевий суд установив, що ОСОБА_7 22.04.2021 приблизно о 16:30 у приміщенні магазину "Продукти-111" ТОВ "АТБ-маркет" на вул. Ентузіастів, 9 у м. Запоріжжі, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час боротьби умисно перекинув через праве стегно на підлогу охоронця магазину ОСОБА_9 . Унаслідок падіння останній одержав закритий перелом проксимального відділу правої великогомілкової кістки, що належить до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя та спричинили тривалий розлад здоров`я.

При перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони захисту Запорізький апеляційний суд ухвалою від 19 січня 2026 року залишив її без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані вирок та ухвалу через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суди безпідставно кваліфікували дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122 КК, адже у нього не було умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 . Конфлікт між ними виник спонтанно через карантинні обмеження та відмову касира в обслуговуванні, під час обопільної штовханини, під тиском ваги учасники конфлікту удвох впали на підлогу. Тілесні ушкодження були отримані потерпілим унаслідок падіння та удару об підлогу під час боротьби, а не від цілеспрямованого завдання удару засудженим.

На переконання захисника, при перегляді вироку апеляційний суд не перевірив ретельно доводи сторони захисту про те, що надані в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суперечать змісту відеозапису з камер спостереження магазину на якому зафіксовано, що саме потерпілий ОСОБА_9 перекидає через праве стегно ОСОБА_7 , а не навпаки.

У своєму рішенні суд апеляційної інстанції лише формально перелічив докази, досліджені судом першої інстанції, і не спростував доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність у справі доказів у доведеність здійснення кидка засудженим.

Також вважає, що при призначенні ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки суд першої інстанції не врахував, що останній має постійне місце проживання, свою вину у вчиненому визнав частково, не погодившись лише з кваліфікацією кримінального правопорушення, у скоєному щиро розкаюється, шкодує про вчинене, засуджує свою поведінку під час конфлікту, постійно просив вибачення перед потерпілою, активно сприяв розкриттю злочину на досудовому розслідуванні та скорішому судовому розгляді справи і давав детально пояснення щодо обставин події.

З урахуванням зазначеного стверджує, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання вимог статей 370, 374 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Позиція учасників в суді касаційної інстанції

У судовому засіданні захисник підтримала вимоги касаційної скарги і просила її задовольнити.

Прокурор виступив проти задоволення скарги і просив залишити судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.

За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з дотриманням правил ст. 94 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Дослідивши надані докази у кримінальному провадженні суд першої інстанції дійшов висновку, що вони доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину.

Такого висновку суд дійшов на підставі, зокрема: показань самого ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , експерта ОСОБА_12 , а також письмових доказів: протоколів огляду місця події від 14.01.2022 у магазині АТБ, огляду відеозапису з камер спостереження від 03.07.2023 (на якому зафіксовано обставини події у магазині 22.04.2021), пред`явлення особи для впізнання від 01.05.2023 (під час якого свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 упізнали ОСОБА_7 ), проведення слідчих експериментів від 02.05.2023 (у ході яких свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 детально розповіли про обставини події); висновків судових медичних експертиз від 04.06.2021 № 2709, від 10.09.2021 № 1648/к, від 14.07.2023 № 1232/к, від 13.10.2023 № 1916/к, від 08.04.2025 № 608/к (щодо виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 та наявності/відсутності причинно - наслідкового зв`язку з настанням його смерті) й інших письмових доказів у сукупності.

Не погодившись із вироком сторона захисту оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі посилалася на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і просила його скасувати, перекваліфікувати дії ОСОБА_7 на ст. 128 КК і призначити йому покарання у межах її санкції.

У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово вказував на те, що апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією, яка дає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), що покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів у справі, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження апеляційний суд зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушенням.

При перегляді рішення місцевого суду апеляційний суд цих вимог закону не дотримався.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисником було заявлено клопотання про призначення експертизи та повторне дослідження доказів у кримінальному провадженні - відеозапису з камер спостереження магазину.

19 січня 2026 року колегія суддів це клопотання задовольнила частково та дослідила у засіданні відеозапис з камер спостереження магазину за 22.04.2021 (т. 2, а. к. п. 152-155).

У своєму рішенні апеляційний суд вказав, що з переглянутого відеозапису не вбачається невідповідності обставин події тим, які були встановлені місцевим судом та дійшов висновку про правильну кваліфікацію дій засудженого за ч. 1 ст. 122 КК.

Як убачається з матеріалів провадження, основними доказами у ньому є відеозапис з камери спостереження магазину та висновки судових медичних експертиз.

У судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанції вказали, що дослідженими в суді доказами, у тому числі показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - безпосередніх очевидців події, підтверджується, що потерпілий отримав травму внаслідок дій ОСОБА_7 .

Разом із тим, при вивченні матеріалів провадження Судом встановлено, що зафіксовані на відеозаписі з камер спостереження події за своїм перебігом не збігаються з тими, про які суди обох інстанцій зазначили у своїх рішеннях, та суперечать показанням цих свідків.

Ця суперечність у доказах не була усунута ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом під час перегляду вироку. У своїх рішеннях суди обох інстанцій не дали об`єктивної оцінки обставинам події, а відтак правильність встановлених обставин у кримінальному провадженні та наданої судами юридичної оцінки діям ОСОБА_7 з урахуванням положень ст. 2 КПК викликає обґрунтовані сумніви.

Вказане дає підстави дійти висновку, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги сторони захисту стосовно наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення ретельно не перевірив і обґрунтованих відповідей на них, які б узгоджувалися з зібраними доказами у справі, не дав.

Ці порушення перешкодили апеляційному суду ухвалити у справі законне та обґрунтоване судове рішення і є істотними у розумінні положень ч. 1 ст. 412 КПК.

Тому ухвалу апеляційного суду не можна визнати такою, що відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК.

За правилами ст. 438 КПК істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення можуть бути усунуті при новому розгляді справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно взяти до уваги наведене, з урахуванням наданих процесуальних можливостей, у тому числі шляхом повторного дослідження доказів у кримінальному провадженні, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги захисника, та дотримуючись вимог статей 2, 370, 404, 419 КПК ухвалити у справі законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Задовольнити частково касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 , скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 січня 2026 року стосовно ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у цьому суді.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

___________________ ___________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3