Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 333/27/24

провадження № 51-2834км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2026 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2026 року щодо

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2026 рокуОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Задоволено частково цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_8 та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь представника потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 1 435, 85 грн та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Згідно з фактичними обставинами, детально наведеними у вироку, ОСОБА_7 26 серпня 2023 року близько 20:00, перебуваючи біля будинку № 130-Б, що на вулиці Космічній в м. Запоріжжі, під час словесного конфлікту, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, з мотивів особистих неприязних відносин, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, підійшов до потерпілого ОСОБА_9 та наніс останньому один удар головою в обличчя, в результаті чого у потерпілого ОСОБА_9 утворилось тілесне ушкодження у виді закритого перелому кісток носа, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 09 липня 2026 року задовольнив частково апеляційну скаргу сторони захисту та:

- виключив з мотивувальної частини вироку районного суду покликання суду першої інстанції на обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо неповнолітньої особи;

- вирок суду першої інстанції змінив у частині призначеного покарання, та призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 125 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнив від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік та поклав на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу;

- вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2026 року в частині вирішення цивільного позову законного представника потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди скасував і призначив новий розгляд провадження в цій частині в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції.

В решті вирок районного суду залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У поданій касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення матеріальної шкоди та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свою позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні порушив приписи статей 315-316 КПК Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зокрема під час вирішення цивільного позову суд першої інстанції не встановив дійсні підстави позову, не роз`яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій з реалізації ними прав, передбачених законом. Водночас на це порушення зверталась увага апеляційного суду, однак суд апеляційної інстанції скасував вирок районного суду лише в частині цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди та призначив новий розгляд провадження в цій частині в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції, при цьому питання про скасування вироку в частині матеріальної шкоди залишилось поза увагою апеляційного суду, що, на думку захисника, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Позиції інших учасників судового провадження

У поданому запереченні на касаційну скаргу сторони захисту законний представник потерпілого - ОСОБА_8 , обґрунтовуючи свою позицію, просить залишити без змін оскаржувану ухвалу, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. Окремо просила здійснювати розгляд касаційної скарги сторони захисту без участі потерпілої сторони.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Згідно зіст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 , кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 125 КК, вид та розмір призначеного покарання, а також застосування інституту звільнення від відбування покарання, у касаційному порядку стороною захисту не оскаржуються.

Разом з тим, доводи касаційної скарги захисника про неправильне вирішення судом цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди, Верховний Суд уважає безпідставними.

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК судові рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Згідно ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Тобто закон вимагає від суду проаналізувати доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке призводить до скасування судового рішення.

Частиною 2 ст. 127 КПК регламентовано, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК).

Частинами 2, 3 ст. 128 КПК регламентовано, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

З матеріалів цього провадження слідує, що суд апеляційної інстанції погодився з районним судом щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.

При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права при розгляді цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та скасував вирок в частині вирішення цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди й призначив новий розгляд провадження в цій частині в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Тобто суд апеляційної інстанції скасував вирок суду першої інстанції лише в частині вирішення цивільного позову, зокрема, про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_7 .

Свою позицію апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції в цій частині цивільного позову вийшов за межі заявлених позовних вимог та фактичних підстав позову, що суперечить принципу диспозитивності. Допущена судом суперечність між підставами заявленого позову та мотивами його задоволення є істотною і не може бути усунута судом апеляційної інстанції без фактичної зміни підстав позову, що виходить за межі повноважень апеляційного суду.

Водночас в оскаржуваній ухвалі, а саме в мотивувальній частині судового рішення, зазначено, що під час вирішення цивільного позову в частині моральної шкоди суд першої інстанції не встановив дійсних підстав позову, не роз`яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій з реалізації ними прав, передбачених законом.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову щодо матеріальної шкоди, навівши відповідні мотиви та обґрунтування ухваленого рішення.

За таких обставин, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення матеріальної шкоди є законними, обґрунтованими та вмотивованими, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судами попередніх інстанцій не допущено, а касаційна скарга захисника не належить до задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2026 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2026 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3