- ст. 341 КАС
- ст. 2 КАС
- ст. 5 КАС
- ст. 242 КАС
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
35. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
37. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з визначених у статті 341 КАС України меж касаційного перегляду, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах та дотримання процесуальних норм, виходить із такого.
Показати мотиви повністю
38. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
39. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
40. Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
41. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
42. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
43. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон №2059-VIII.
44. Згідно із визначеннями, наведеними у частині першій статті 1 цього Закону:
- вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;
- громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи;
- планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- уповноважений територіальний орган - обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.
45. Частиною першою статті 2 Закону №2059-VIII визначено, що оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає, зокрема: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини.
46. Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава (частина третя статті 2 Закону №2059-VIII).
47. Згідно з абзацом першим частини першої статті 3 Закону №2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
48. За змістом пункту 11 частини третьої статті 3 Закону №2059-VIII споруди для виробництва асфальтобетону належать до видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.
49. Суди попередніх інстанцій установили і учасники справи не заперечують, що планована діяльність ТОВ "ВВ Бетон" з будівництва асфальтобетонного заводу підлягає оцінці впливу на довкілля.
50. На підставі частини четвертої статті 3 Закону №2059-VIII забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності
51. Частинами першою та другою статті 4 Закону №2059-VIII передбачено, що у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.
Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа, адресної розсилки згідно з абзацом п`ятим частини десятої цієї статті, а також шляхом оприлюднення на офіційних веб-сайтах районних державних адміністрацій та на офіційних веб-сайтах і дошках оголошень органів місцевого самоврядування територіальних громад, що можуть зазнати впливу планованої діяльності.
52. Згідно із частинами п`ятою та шостою статті 4 Закону №2059-VIII звіт з ОВД та надана суб`єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з ОВД та іншої наданої суб`єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення протягом усього строку громадського обговорення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органів місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб`єкта господарювання та, додатково, розміщення в інших загальнодоступних місцях, визначених суб`єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.
Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, органи місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, забезпечують розміщення і доступ до документації, зазначеної у частині п`ятій цієї статті, у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу або органів місцевого самоврядування протягом робочого дня, наступного за днем отримання такої документації від суб`єкта господарювання
53. Суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством (частина перша статті 6 Закону №2059-VIII).
54. Згідно з частинами першою - третьою статті 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.
Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування.
Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.
55. Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронній формі). Громадські слухання проводяться під час громадського обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля, але не раніше ніж на десятий робочий день з дня внесення відомостей, зазначених у частині дев`ятій статті 4 цього Закону, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. У разі якщо для участі в громадських слуханнях зареєструвалося менше десяти осіб, громадські слухання проводяться в режимі відеоконференції. Інформація про час і місце призначених громадських слухань оприлюднюється не пізніше ніж за п`ять робочих днів до їх проведення в порядку, передбаченому частиною другою статті 4 цього Закону.
56. Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.
57. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
58. Частиною третьою статті 9 Закону №2059-VIII визначено, що при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення, а також зауваження і пропозиції, отримані під час консультацій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 2 цього Закону.
59. За правилами статті 12 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.
Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
60. У цій справі позивач визначив підставою оскарження Висновку з ОВД в судовому порядку порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, яке він убачає в тому, що суб`єкт господарювання (замовник планованої діяльності) не брав участі у громадських слуханнях, а тому наполягає, що відповідач мав визнати їх такими, що не відбулися.
61. Механізм проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності визначає Порядок №989.
62. Так, на підставі підпункту 2 пункту 10 цього Порядку громадські слухання вважаються такими, що не відбулися, якщо на такі слухання не з`явився суб`єкт господарювання.
63. Пунктом 3 Порядку №989 передбачено, що у період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться в режимі відеоконференції.
64. Згідно з пунктами 14- 16 цього Порядку хід та результати громадських слухань оформлюються протоколом громадських слухань, який підписується головуючим на громадських слуханнях.
Громадські слухання розпочинаються з доповіді головуючого, який коротко інформує присутніх про суть питань, що повинні бути обговорені, про склад учасників та порядок і регламент громадських слухань. Головуючий також повідомляє присутнім інформацію, надану суб`єктом господарювання, щодо оприлюднення ним оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а також щодо розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення у місцях, доступних для громадськості.
Наступним після організатора громадських слухань виступає суб`єкт господарювання, який є замовником планованої діяльності. Доповідь суб`єкта господарювання повинна містити: короткий опис планованої діяльності; основні положення та висновки звіту з оцінки впливу на довкілля; інформацію про можливий негативний вплив на довкілля; заходи, спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційні заходи; зміст зауважень і пропозицій громадськості, що надійшли до початку громадських слухань; інші відомості щодо планованої діяльності, визначені суб`єктом господарювання.
65. Крім того, пунктами 17 і 18 Порядку №989 передбачено, що у разі необхідності після суб`єкта господарювання за його пропозицією виступають інші співдоповідачі, експерти або спеціалісти.
Після доповідей головуючий надає учасникам громадських слухань можливість поставити доповідачам запитання. Суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити надання відповідей на запитання громадськості в усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань або в письмовій формі після їх закінчення. Суб`єкт господарювання протягом п`яти робочих днів з дня проведення громадських слухань надає письмові відповіді на усі запитання громадськості, на які він не зміг надати відповідь під час громадських слухань. Відповідь надсилається на адресу особи, що поставила запитання, зазначену в журналі (відомості) реєстрації учасників громадських слухань. У той же строк копії відповідей також надсилаються організаторові громадських слухань для долучення до протоколу громадського слухання.
66. Усі пропозиції і зауваження, подані під час громадських слухань в усній формі, фіксуються у протоколі громадських слухань. Письмові пропозиції та зауваження, що подаються в ході громадських слухань, реєструються у журналі (відомості) реєстрації письмових зауважень та пропозицій за формою згідно з додатком 4 і додаються до протоколу громадських слухань (пункт 21 Порядку №989).
67. Обставини щодо належного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, зауважень та пропозицій громадськості, Звіту з ОВД й оголошення про початок його громадського обговорення сторони не заперечують.
68. Натомість порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля позивач убачає в тому, що представники суб`єкта господарювання (замовника планованої діяльності) - ТОВ "ВВ Бетон", які брали участь у спірних громадських слуханнях, не мали належних повноважень, а інформацію щодо суті Звіту з ОВД доповідала представниця його розробника - ТОВ "УКРТЕХІНЖИНІРИНГ".
69. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що на громадських слуханнях зареєструвалися як представники суб`єкта господарювання ТОВ "ВВ Бетон", були присутні та брали участь в обговоренні ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Останній запевнив, що надасть письмові відповіді на запитання, на які не зміг відповісти під час громадських слухань, а також свою довіреність у встановлений строк.
70. Також суди попередніх інстанцій встановили, що у визначений строк ТОВ "ВВ Бетон" надіслало на адресу позивача та відповідача лист із письмовими відповідями на запитання, на які його представник не зміг відповісти під час громадських слухань, а також долучило надану Ростиславу Мецану довіреність.
71. Проаналізувавши встановлені в справі обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач дотримався передбаченої Законом №2059-VIII процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, врахував зауваження та пропозиції громадськості щодо планованої діяльності й обсягу досліджень та забезпечив громадські обговорення Звіту з ОВД.
72. За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що передбачених статтею 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування спірного висновку немає, та правомірно відмовили в задоволенні позову.
73. Доводи касаційної скарги не дають підстав для спростування таких висновків, оскільки вони зосереджені передусім на окремих процедурних елементах громадського обговорення, тоді як правова природа оцінки впливу на довкілля вимагає врахування її загальних завдань та кінцевої мети.
74. У цьому аспекті варто підкреслити, що на підставі частин першої та другої статті 4 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля здійснюється на засадах гласності та забезпечення права громадськості на участь у процесі ухвалення рішень щодо планованої діяльності. За змістом же статей 7 і 9 цього Закону громадське обговорення є інструментом реалізації такого права та має на меті належне інформування громадськості, отримання й врахування її зауважень та пропозицій.
75. Водночас аналіз наведених вище положень Закону №2059-VIII та Порядку №989 не дає підстав для висновку, що ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб`єкта господарювання (замовника планованої діяльності) безпосередньо під час проведення громадських слухань є безумовною підставою для визнання їх такими, що не відбулися.
76. Натомість за змістом пунктів 4, 8, 9 і 12 Порядку №989 визначальним для належного проведення громадських слухань є забезпечення реальної участі громадськості у відповідній процедурі, надання їй повної, доступної й достовірної інформації про плановану діяльність, а також створення умов для висловлення зауважень і пропозицій.
77. Отже, під час оцінювання дотримання процедури громадського обговорення належить враховувати не лише формальне виконання окремих нормативних вимог, а й те, чи було досягнуто сутнісної мети такого заходу та чи забезпечено фактичне право учасників на участь у ньому.
78. Як установили суди попередніх інстанцій, у спірних громадських слуханнях взяв участь представник суб`єкта господарювання (замовника планованої діяльності), який фактично виступав перед учасниками громадського обговорення, надавав пояснення щодо планованої діяльності та відповідав на поставлені запитання. До того ж надалі його повноваження були належним чином підтверджені відповідною довіреністю, що виключає наявність обґрунтованих сумнівів щодо законності такого представництва.
79. Не є слушними й доводи позивача про проведення спірних слухань із порушенням пункту 16 Порядку №989 з огляду на виступ представниці розробника Звіту з ОВД замість суб`єкта господарювання, адже пункт 17 цього Порядку прямо допускає участь у громадських слуханнях співдоповідачів, експертів або спеціалістів. За такого правового регулювання суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у суб`єкта господарювання можливості делегувати право на надання детальних пояснень представнику розробника Звіту з ОВД як залученому фахівцю.
80. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевірка правомірності рішень суб`єкта владних повноважень передбачає оцінку не стільки формального дотримання процедури, скільки того, чи ухвалене відповідне рішення обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.
81. За усталеним підходом адміністративного судочинства не кожне процедурне порушення спричинює протиправність рішення суб`єкта владних повноважень. Правове значення має лише таке порушення, яке є істотним, тобто таким, що вплинуло або могло об`єктивно вплинути на результат відповідної процедури, зміст ухваленого рішення чи можливість реалізації прав учасників такої процедури.
82. На підставі аналізу взаємозв`язку наведених норм права Верховний Суд доходить висновку про те, що ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб`єкта господарювання (замовника планованої діяльності) безпосередньо під час проведення громадських слухань, за умови їхнього подальшого належного підтвердження, має характер формального процедурного недоліку, який не впливає на досягнення мети громадського обговорення, не обмежує прав громадськості, а відтак не створює визначеної пунктом 10 Порядку №989 підстави для визнання громадських слухань такими, що не відбулися.
83. Застосовуючи такий правовий висновок до обставин цієї справи, Верховний Суд зазначає, що ненадання документа на підтвердження повноважень представника ТОВ "ВВ Бетон" саме безпосередньо під час проведення громадських слухань не мало наслідком порушення прав громадськості, обмеження можливості отримання інформації щодо планованої діяльності чи перешкоджання висловленню зауважень і пропозицій. Так само матеріали справи не містять доказів того, що зазначена обставина вплинула на результати громадського обговорення, зміст Звіту про громадське обговорення планованої діяльності чи Висновку з ОВД.
84. За такого правового регулювання та встановлених у справі обставин Верховний Суд уважає, що ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб`єкта господарювання (замовника планованої діяльності), з огляду на їх подальше належне підтвердження, є формальним процедурним недоліком, який не вплинув на досягнення мети громадського обговорення, не обмежив прав громадськості та не позначився на законності спірного Висновку. А отже, Управління екології та природних ресурсів не мало визначених пунктом 10 Порядку №989 правових підстав для визнання спірних громадських слухань такими, що не відбулися.
85. Таким чином, обставини, на які посилається позивач, не становлять істотного порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля та не можуть бути самостійною й достатньою підставою, відповідно до статті 12 Закону №2059-VIII, для визнання протиправним і скасування Висновку з ОВД.
86. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
87. Зазначеним вимогам оскаржувані в цій справі судові рішення відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи позивача не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.