Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

20 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 1505/8774/2012

провадження № 51 - 10522 ск 18

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , перевіривши касаційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження,

установив:

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 06 листопада 2024 року ОСОБА_3 було визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року цей вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду. Водночас остання заявила клопотання про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, при постановлені яких було застосовано правила Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року).

Частиною 2 ст. 383 КПК 1960 року визначено, що у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо таких рішень, окрім випадків, коли зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

Відповідно до ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

ОСОБА_2 подала касаційну скаргу 14 квітня 2026 року, тобто після закінчення строку, передбаченого ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року.

Згідно з положеннями частин 2, 3 ст. 353 та ч. 4 ст. 386 вказаного Кодексу в їх взаємозв`язку, звернення зі скаргою з пропуском установленого законом строку перешкоджає її розгляду, а пропущений строк може бути відновлено у випадках

і в порядку, передбачених ст. 353 КПК 1960 року. Клопотання про відновлення пропущеного строку особи можуть заявити перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову. Питання про поновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу.

Отже, порушене ОСОБА_2 питання про відновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не належить до компетенції суду касаційної інстанції, а може бути вирішене за правилами ст. 353 КПК 1960 року судом, який розглядав справу.

Проте всупереч наведеним нормам процесуального права ОСОБА_2 звернулася з питанням про відновлення строку касаційного оскарження оспорюваних рішень до Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який

у силу закону не наділений повноваженнями розглядати такі клопотання.

Приписами ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року визначено, серед іншого, що справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 цього Кодексу не може бути предметом розгляду касаційного суду.

Оскільки ОСОБА_2 подала касаційну скаргу з пропуском строку касаційного оскарження ухвали без додержання процедури його відновлення, а строк на оскарження вироку не було відновлено, ця скарга наразі не може бути предметом розгляду касаційного суду і справа не підлягає витребуванню згідно з ч. 2

ст. 388 КПК 1960 року. Тому клопотання ОСОБА_2 про відновлення процесуального строку слід залишити без розгляду. При цьому відсутні жодні процесуальні перешкоди для звернення ОСОБА_2 з відповідним клопотанням до компетентного суду.

Наведена позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (наприклад, ухвала від 20 лютого 2024 року, справа

№ 635/1575/13-к, провадження № 51-6200 ск18).

Керуючись статтями 353, 383, 386, 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України,

постановив:

Відмовити у витребуванні справи для перевірки її в касаційному порядку за касаційною скаргою законного представника потерпілої ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року щодо ОСОБА_3 .

Клопотання останньої про відновлення строку на касаційне оскарження, залишити без розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1