Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний адміністративний судСправа № 560/11697/24 · 03.12.2025
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Справа №
560/11697/24
Дата
3 грудня 2025 р.
Суддя
Олендер І.Я.

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваВисновок не сформульовано: у цій постанові немає окремого висновку щодо застосування норми права.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви пояснюють, як суд дійшов рішення в цій справі. Вони допомагають зрозуміти логіку, але не зобов'язують інші суди.

  • ст. 328 КАС
  • ст. 122 КАС
  • ст. 123 КАС
  • ст. 341 КАС
  • ст. 5 КАС
  • ст. 49 КАС
  • ст. 171 КАС
  • ст. 160 КАС
  • ст. 161 КАС
  • ст. 172 КАС
  • ст. 118 КАС
  • ст. 78 КАС

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

9. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Показати мотиви повністю

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 у справі № 367/252/24 відступила від раніше сформованого висновку об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №380/970/24 та чітко зазначила: ухвали суду першої інстанції, які належать до переліку, визначеного процесуальними кодексами, після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути предметом касаційного оскарження - незалежно від результату апеляційного розгляду. Це гарантує реалізацію права кожного учасника процесу на ефективний та повноцінний доступ до правосуддя, включаючи можливість перегляду рішень у всіх трьох судових інстанціях.

Отже, ухвали суду першої інстанції, перелік яких міститься у частині другій статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом пунктів 3 і 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Як слідує зі змісту статті 123 КАС України, подання до суду позовної заяви з пропуском строку звернення до суду не є безумовною підставою для застосування наслідків такого пропуску у вигляді повернення такої позовної заяви або залишення її без розгляду. Відповідний строк може бути поновлений ухвалою суду за наявності поважних, документально підтверджених причин його пропуску. При цьому, обов`язок доведення існування таких причин покладено на позивача, тобто особу, яка звертається до суду.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з рішення суду апеляційної інстанції суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не було встановлено моменту початку перебігу строку звернення до адміністративного суду і не визначено тривалості пропущеного строку, якщо такий пропущено.

Проте, як вбачається з клопотання Товариства про поновлення строку звернення до суду поданого разом з позовною заявою (а.с. 32), позивач зазначає, що шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 122 КАС України розпочав перебіг з 08.12.2023 та сплинув 08.06.2024. При цьому позивач і в подальшому (заяви про поновлення строку звернення до суду, апеляційній скарзі, а.с. 42, 72, 85) не заперечує та не спростовує того, що початок перебігу строку звернення до суду є саме 08.12.2023.

Тобто початок перебігу строку звернення до адміністративного суду визнаються учасниками справи та не є спірним у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи зазначене посилання суду апеляційної інстанції, як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції на те, що останнім не було встановлено моменту початку перебігу строку звернення до адміністративного суду є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Щодо тривалості пропущеного строку то позивачем також в заяві про поновлення строку звернення до суду (а.с. 73) визнано пропуск строку в два місяці.

При цьому колегія суддів також не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не врахував і не перевірив доводів позивача, які викладені в доповідній від 02.08.2024 заступника директора "ХІММЕЛТЕК-УА"; доповідній від 12.08.2024 заступника директора ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА"; копії наказу від 03.07.2024; копії пояснення директора "ХІММЕЛТЕК-УА" від 22.08.2024 та скріншотах листування із ПАТ "Мікросистема".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у клопотанні та заявах про поновлення строку звернення до суду як на поважні причини пропуску строку вказував на: звільненням заступника директора, у зв`язку з чим затверджено порядок приймання-передачі справ новому головному бухгалтеру; втрату облікових та бухгалтерських даних в результаті хакерських атак на сервер де зберігалося програмне забезпечення; відновлення втрачених документів; переїзд адміністративного підрозділу Товариства; введення воєнного стану в Україні.

На підтвердження зазначених обставин позивач до матеріалів справи долучав копії: наказу від 10.11.2023 "Про порядок передачі справ у зв`язку зі звільненням заступника директора"; лист від 02.01.2024 про процес відновлення облікових даних з 01.10.2023 по 31.12.2023; доповідна від 12.08.2024 заступника директора ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА"; доповідна від 30.04.2024 головного бухгалтера про завершення відновлення облікових та бухгалтерських даних за період з 01.10.2023 по 31.12.2023; доповідна від 02.05.2024 головного бухгалтера про некоректну роботу програмного забезпечення; копії документа від 03.07.2024 про переміщення адміністративного підрозділу; доповідна від 02.08.2024 заступника директора "ХІММЕЛТЕК-УА" про переміщення адміністративного підрозділу; копії пояснення директора "ХІММЕЛТЕК-УА" від 22.08.2024 щодо обставин які призвели до подання заяви про поновлення строку до адміністративного суду; скріншоти листування 23.11.2023 із ПАТ "Мікросистема"; доповідна головного бухгалтера від 02.09.2024 про завершення відновлення бухгалтерських та облікових даних.

Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції надав оцінку всім наведеним Товариством доводам поважності пропуску ним строку звернення до суду та документам долученим на підтвердження таких доводів.

Суд першої інстанції двічі залишав позовну заяву без руху, надаючи можливість Товариству навести обґрунтовані доводи та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому всі наведені позивачем доводи судом першої інстанції обґрунтовано визнано не поважними.

Зокрема суд вказав, що директором ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА" є ОСОБА_1 , який має право звернутися до суду самостійно або через представника з позовом від імені юридичної особи, а тому звільнення заступника директора та затвердження порядку приймання-передачі справ новому головному бухгалтеру не позбавляло можливості звернення до суду з даним позовом в межах строку, визначеного Законом.

Щодо втрати облікових та бухгалтерських даних в результаті хакерських атак на сервер де зберігалося програмне забезпечення, суд дійшов висновку, що згідно доповідної записки головного бухгалтера від 30.04.2024 завершено відновлення документів за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, при цьому з позовом позивач звернувся до суду лише 12.08.2024, відтак наведені доводи позивача викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано доказів звернення до Кіберполіції України із заявою про вчинення кримінального правопорушення (хакерської атаки) в порядку КПК України.

Суд також не визнав наведені позивачем обставини щодо втрати документів під час переміщення адміністративного підрозділу ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА" до Львівської області у липні 2024 року, а також скріншоти листування із ПАТ "Мікросистема" у листопаді 2023 року доказами поважності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Відносно втрати документів позивачем не надано жодного підтверджуючого документу про повідомлення (звернення) з відповідною заявою до компетентних органів (поліція, податкова інспекція, тощо).

Щодо доводів відносно введення в Україні з 24.02.2022 військового стану, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що військові дії на території Хмельницької області не велися, Хмельницький окружний адміністративний суд своєї діяльності не припиняв, обставин, що перешкоджали позивачу звернутися до суду не наведено.

Слід зазначити, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку, така обставина може бути врахована судом, якщо вона знаходиться в прямому причинному зв`язку з пропуском процесуального строку. Позивачем не обґрунтовано та не доведено наявності такого причинного зв`язку.

Інших обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом Товариством не наведено.

Тобто позивачем не доведено наявності обставин (причин), які не залежали від його волевиявлення та фактично унеможливили його своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Товариства.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо не встановлення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та не врахування та не надання судом оцінки наведеним Товариством доводам та наданим на їх підтвердження доказам.

Постанови, на які посилаються мотиви

Усього посилань: 2

Прочитано автоматично · Alibi AI

Ця постанова в оглядах судової практики ВС

Правова позиція з огляду судової практики ВСПро неможливість поновлення строку без доказів об’єктивної поважної причини

«У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а також зобов’язати зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом із позовною заявою було подано заяви про поновлення строку звернення до суду. Суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху, згодом продовжив процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, надаючи можливість усунути недоліки та обґрунтувати поважність причин пропуску строку. Однак наведені позивачем причини, обґрунтовані посиланням, зокрема на некоректну роботу програмного забезпечення внаслідок кібератаки, втрату бухгалтерських документів, кадрові зміни, переїзд адміністративного підрозділу та введення воєнного стану, суд визнав неповажними та повернув позовну заяву. Суд апеляційної інстанції скасував це рішення, вказавши на передчасність висновків суду першої інстанції та необхідність дослідження всіх обставин, зокрема момент початку перебігу строку звернення до суду і наданих доказів. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного адміністративного суду та залишив в силі ухвалу окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви. Строк звернення до адміністративного суду є процесуальною гарантією своєчасного захисту прав і забезпечення стабільності публічно-правових відносин. Його дотримання є обов’язковим для учасників процесу, сприяє своєчасній реалізації права на судовий захист, дисциплінує сторони та забезпечує юридичну визначеність, тоді як його пропуск тягне встановлені законом правові наслідки. Причина пропуску строку може бути визнана поважною лише за умови, що вона є об’єктивною, непереборною, не залежить від волі особи та підтверджена належними і допустимими доказами. Оцінка поважності причин пропуску строку належить до дискреційних повноважень суду і здійснюється з урахуванням конкретних обставин справи та поданих доказів; поновленню підлягають лише ті строки, які пропущені з дійсно поважних і належно доведених причин. Саме по собі посилання на організаційні труднощі, втрату документів без належного підтвердження чи загальні обставини, зокрема запровадження воєнного стану, за відсутності прямого причинного зв’язку з неможливістю своєчасного звернення до суду та без належних доказів, не є поважною причиною і не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку. У цій справі позивач не довів існування обставин, які незалежно від його волі об’єктивно унеможливили звернення до суду в установлений законом строк.»

Джерело: Огляд судової практики Верховного Суду щодо застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві
https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_zastosyvanna_strokiv_admin.pdf
Огляд судової практики Верховного Суду · прочитано автоматично · Alibi AI

Що вирішив суд

Рішення скасовано, залишено в силі попереднє

Результат прочитано за правилами з тексту рішення, без AI-моделі.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 560/11697/24

адміністративне провадження № К/990/42828/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №560/11697/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 12.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" (ділі - позивач, Товариство, ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА") звернулося до суду з позовом Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 07.12.2023 №10114429/44752993 про відмову в реєстрації податкової накладної №802 від 04.10.2023 складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладу №802 від 04.10.2023, складену складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА", залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано заяву про поновлення строку у якій зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду стала некоректна робота програмного забезпечення для бухгалтерського обліку в результаті кібератаки на сервер де зберігались бухгалтерські та податкові документи, втрата документів, кадрові питання (зміна відповідальних осіб за бухгалтерський облік). Також просить врахувати, введення воєнного стану в Україні.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.08.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 дні з моменту отримання копії цієї ухвали.

4. На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано клопотання про поновлення строку у якій з посиланням на практику Європейського суду з прав людини просить визнати причини пропуску шестимісячного строку звернення до суду поважними. Також просить врахувати, що пропущений строк звернення до суду є незначним - два місяці.

Хмельницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та ухвалою від 04.09.2024 позовну заяву ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії повернув позивачеві на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №560/11697/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасовано, а справу направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не було встановлено моменту початку перебігу строку звернення до адміністративного суду і не визначено тривалості пропущеного строку, якщо такий пропущено. Також суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не врахував і не перевірив доводів позивача, які викладені в доповідній від 02.08.2024 заступника директора "ХІММЕЛТЕК-УА"; доповідній від 12.08.2024 заступника директора ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА"; копії наказу від 03.07.2024; копії пояснення директора "ХІММЕЛТЕК-УА" від 22.08.2024 та скріншотах листування із ПАТ "Мікросистема".

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду без дослідження усіх обставин та доводів, що мають значення для вирішення цього питання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДПС у Хмельницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 та залишити в силі ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.09.2024 про повернення позовної заяви.

У касаційній скарзі скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме статтю 122 КАС України, визнавши недослідженими обставини щодо поважності пропуску строків для звернення до суду, та визнавши належними доказами у справі службову інформацію із доповідної записки керівника та головного бухгалтера позивача щодо обставин пропуску процесуального строку, а саме зміна керівного складу підприємства та втрата бухгалтерських документів під час переїзду на нове місце реєстрації, хакерські атаки на програмне забезпечення "М.E.Doc".

Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування статті 122 КАС України, що зроблено у справах із подібними правовідносинами у постановах від 01.05.2025 у справі № 520/21841/24 та від 30.04.2025 у справі №320/40600/23.

7. Товариством відзиву на касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України надано не було, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

8. Касаційний розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

9. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 у справі № 367/252/24 відступила від раніше сформованого висновку об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №380/970/24 та чітко зазначила: ухвали суду першої інстанції, які належать до переліку, визначеного процесуальними кодексами, після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути предметом касаційного оскарження - незалежно від результату апеляційного розгляду. Це гарантує реалізацію права кожного учасника процесу на ефективний та повноцінний доступ до правосуддя, включаючи можливість перегляду рішень у всіх трьох судових інстанціях.

Отже, ухвали суду першої інстанції, перелік яких міститься у частині другій статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом пунктів 3 і 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Як слідує зі змісту статті 123 КАС України, подання до суду позовної заяви з пропуском строку звернення до суду не є безумовною підставою для застосування наслідків такого пропуску у вигляді повернення такої позовної заяви або залишення її без розгляду. Відповідний строк може бути поновлений ухвалою суду за наявності поважних, документально підтверджених причин його пропуску. При цьому, обов`язок доведення існування таких причин покладено на позивача, тобто особу, яка звертається до суду.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з рішення суду апеляційної інстанції суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не було встановлено моменту початку перебігу строку звернення до адміністративного суду і не визначено тривалості пропущеного строку, якщо такий пропущено.

Проте, як вбачається з клопотання Товариства про поновлення строку звернення до суду поданого разом з позовною заявою (а.с. 32), позивач зазначає, що шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 122 КАС України розпочав перебіг з 08.12.2023 та сплинув 08.06.2024. При цьому позивач і в подальшому (заяви про поновлення строку звернення до суду, апеляційній скарзі, а.с. 42, 72, 85) не заперечує та не спростовує того, що початок перебігу строку звернення до суду є саме 08.12.2023.

Тобто початок перебігу строку звернення до адміністративного суду визнаються учасниками справи та не є спірним у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи зазначене посилання суду апеляційної інстанції, як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції на те, що останнім не було встановлено моменту початку перебігу строку звернення до адміністративного суду є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Щодо тривалості пропущеного строку то позивачем також в заяві про поновлення строку звернення до суду (а.с. 73) визнано пропуск строку в два місяці.

При цьому колегія суддів також не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не врахував і не перевірив доводів позивача, які викладені в доповідній від 02.08.2024 заступника директора "ХІММЕЛТЕК-УА"; доповідній від 12.08.2024 заступника директора ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА"; копії наказу від 03.07.2024; копії пояснення директора "ХІММЕЛТЕК-УА" від 22.08.2024 та скріншотах листування із ПАТ "Мікросистема".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у клопотанні та заявах про поновлення строку звернення до суду як на поважні причини пропуску строку вказував на: звільненням заступника директора, у зв`язку з чим затверджено порядок приймання-передачі справ новому головному бухгалтеру; втрату облікових та бухгалтерських даних в результаті хакерських атак на сервер де зберігалося програмне забезпечення; відновлення втрачених документів; переїзд адміністративного підрозділу Товариства; введення воєнного стану в Україні.

На підтвердження зазначених обставин позивач до матеріалів справи долучав копії: наказу від 10.11.2023 "Про порядок передачі справ у зв`язку зі звільненням заступника директора"; лист від 02.01.2024 про процес відновлення облікових даних з 01.10.2023 по 31.12.2023; доповідна від 12.08.2024 заступника директора ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА"; доповідна від 30.04.2024 головного бухгалтера про завершення відновлення облікових та бухгалтерських даних за період з 01.10.2023 по 31.12.2023; доповідна від 02.05.2024 головного бухгалтера про некоректну роботу програмного забезпечення; копії документа від 03.07.2024 про переміщення адміністративного підрозділу; доповідна від 02.08.2024 заступника директора "ХІММЕЛТЕК-УА" про переміщення адміністративного підрозділу; копії пояснення директора "ХІММЕЛТЕК-УА" від 22.08.2024 щодо обставин які призвели до подання заяви про поновлення строку до адміністративного суду; скріншоти листування 23.11.2023 із ПАТ "Мікросистема"; доповідна головного бухгалтера від 02.09.2024 про завершення відновлення бухгалтерських та облікових даних.

Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції надав оцінку всім наведеним Товариством доводам поважності пропуску ним строку звернення до суду та документам долученим на підтвердження таких доводів.

Суд першої інстанції двічі залишав позовну заяву без руху, надаючи можливість Товариству навести обґрунтовані доводи та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому всі наведені позивачем доводи судом першої інстанції обґрунтовано визнано не поважними.

Зокрема суд вказав, що директором ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА" є ОСОБА_1 , який має право звернутися до суду самостійно або через представника з позовом від імені юридичної особи, а тому звільнення заступника директора та затвердження порядку приймання-передачі справ новому головному бухгалтеру не позбавляло можливості звернення до суду з даним позовом в межах строку, визначеного Законом.

Щодо втрати облікових та бухгалтерських даних в результаті хакерських атак на сервер де зберігалося програмне забезпечення, суд дійшов висновку, що згідно доповідної записки головного бухгалтера від 30.04.2024 завершено відновлення документів за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, при цьому з позовом позивач звернувся до суду лише 12.08.2024, відтак наведені доводи позивача викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано доказів звернення до Кіберполіції України із заявою про вчинення кримінального правопорушення (хакерської атаки) в порядку КПК України.

Суд також не визнав наведені позивачем обставини щодо втрати документів під час переміщення адміністративного підрозділу ТОВ "ХІММЕЛТЕК-УА" до Львівської області у липні 2024 року, а також скріншоти листування із ПАТ "Мікросистема" у листопаді 2023 року доказами поважності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Відносно втрати документів позивачем не надано жодного підтверджуючого документу про повідомлення (звернення) з відповідною заявою до компетентних органів (поліція, податкова інспекція, тощо).

Щодо доводів відносно введення в Україні з 24.02.2022 військового стану, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що військові дії на території Хмельницької області не велися, Хмельницький окружний адміністративний суд своєї діяльності не припиняв, обставин, що перешкоджали позивачу звернутися до суду не наведено.

Слід зазначити, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку, така обставина може бути врахована судом, якщо вона знаходиться в прямому причинному зв`язку з пропуском процесуального строку. Позивачем не обґрунтовано та не доведено наявності такого причинного зв`язку.

Інших обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом Товариством не наведено.

Тобто позивачем не доведено наявності обставин (причин), які не залежали від його волевиявлення та фактично унеможливили його своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Товариства.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо не встановлення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та не врахування та не надання судом оцінки наведеним Товариством доводам та наданим на їх підтвердження доказам.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10. З огляду на встановлені обставини справи в сукупності та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України підлягає задоволенню.

11. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі №560/11697/24 скасувати та залишити в силі ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.09.2024.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді|І.Я.Олендер М.М. Гімон Р.Ф. Ханова|

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу