- ст. 266 ПК
- ст. 341 КАС
- ст. 10 ПК
- ст. 265 ПК
- ст. 261 ПК
- ст. 14 ПК
- ст. 95 ПК
- ст. 177 КАС
- ст. 353 КАС
- ст. 350 КАС
- ст. 243 КАС
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Показати мотиви повністю
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Згідно зі статтею 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
На підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
У порядку підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Як слідує з положень підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
У відповідності до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжений відповідними Указами та діє по теперішній час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.22, відповідно до якого тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Водночас, відповідно до підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції що діє з 06 травня 2023 року згідно Закону № 3050-IX) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Суд звертає увагу на те, що редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 травня 2023 року) передбачала, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не нараховується та не сплачується, у тому числі їх частки, за об`єкти, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії за період 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості та за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти нежитлової нерухомості. Тоді як редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції чинній з 06 травня 2023 року) передбачає звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій за цей же період. Наведене доводить різний правовий режим земельних ділянок в залежності від статусу територій та не ототожнює їх правового регулювання 2021 - 2023 років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що нерухоме майно ОСОБА_1 розміщене у Покровській міській територіальній громаді Покровського району Донецької області.
Відповідно до пункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
У 2022 році існував Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 28 жовтня 2022 року, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 №75. Відповідно до цього Наказу Покровська міська територіальна громада Покровського району Донецької області була включена до цього Переліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, в Розділі 1 "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" якого визначено, про те, що Покровська міська територіальна громада (код - UA14160210000011148) можлива територія бойових дій з 24 лютого 2022 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією Покровськ не відноситься до територій на яких ведуться активні бойові дії, відтак ключовим питанням, яке постає перед Судом у цій справі, це необхідність визначити чи підлягають звільненню від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичні особи у власності, яких знаходяться об`єкти нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії з урахуванням положень підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (з урахуванням усіх редакції цього підпункту).
Суд акцентує увагу на тому, що після внесення змін до Податкового кодексу України в частині доповнення цього Кодексу підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" відповідач звільнявся від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості та за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти нежитлової нерухомості, як особа у власності якої є нерухоме майно, що розташоване на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Проте внесення змін в підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" у квітні 2023 року зобов`язувало відповідача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості та за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти нежитлової нерухомості, як особу у власності якої є нерухоме майно, що розташоване на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, тобто фактично відповідач був зобов`язаний сплатити податок від сплати якого раніше звільнявся.
Виходячи із положень загальноправового принципу дії норми права у часі, Суд зазначає, що Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, має застосовуватись до правовідносин, що виникли після 06 травня 2023 року.
Суд наголошує на тому, що досліджені у цій справі обидві редакції підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" не суперечать одна одній, а розповсюджують свою дію у часі на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке знаходиться на територіях, визначених у вказаному пункті в залежності від дати отримання відповідно статусу - до 06 травня 2023 року - території, на яких ведуться (велися) бойові дії, після 06 травня 2023 року - території активних бойових дій. Ці території не обов`язквово співпадали (співпадають) за площею та місцем розташування об`єктів стосовно яких надається пільга.
З урахуванням наведеного, Суд дійшов до висновку про правильність висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнанні протиправних податкових повідомлень-рішень від 20 жовтня 2023 року № 0308082-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308085-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308086-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308088-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308092-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308090-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308094-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308089-2414-0516-UA14160210000011148. з огляду на те, що відповідач в силу підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості та за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти нежитлової нерухомості, як особа у власності якої є нерухоме майно, що розташоване на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Враховуючи, що суди попередніх інстанцій правомірно дійшли до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 20 жовтня 2023 року № 0308082-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308085-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308086-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308088-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308092-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308090-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308094-2414-0516-UA14160210000011148, № 0308089-2414-0516-UA14160210000011148, правомірними є також висновки судів щодо відсутності підстав для стягнення податкового боргу у сумі 16877,64 гривні.
Щодо доводів касаційної скарги стосовно того, що справа помилково розглядалася судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження, Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи наявність зустрічного позову у цій справи, розгляд справи необхідно було здійснювати у порядку загального провадження.
В той же час, відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Аналіз цієї норми свідчить про те, що Верховний Суд зобов`язаний скасувати рішення судів попередніх інстанцій у випадку, якщо порушено норми процесуального права (у цьому випадку суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження), що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено всі фактичні обставини справи, і основним питанням, яке поставало перед судами - це необхідність встановлення, яку саме норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Незважаючи на те, що судом першої інстанції допущено порушення процесуального права, вказане порушення не унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, відтак підстави для скасування спірного рішення відсутні.
Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій прийняли законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відповідно до частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.