- ст. 169 КАС
- ст. 44 КАС
- ст. 346 КАС
- ст. 341 КАС
- ст. 296 КАС
- ст. 242 КАС
- ст. 161 КАС
- ст. 133 КАС
- ст. 132 КАС
- ст. 126 КАС
- ст. 251 КАС
- ст. 131 КАС
- ст. 294 КАС
- ст. 312 КАС
- ст. 31 КАС
- ст. 310 КАС
- ст. 347 КАС
- ст. 350 КАС
29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
31. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
32. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Показати мотиви повністю
33. Водночас, частино першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
34. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
35. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 якого судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
36. Частиною першою статті 8 Закону №3674-VI передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
37. Положеннями частини другої статті 8 Закону №3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
38. Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
39. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов`язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.
40. Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, слід ураховувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
41. Встановивши на підставі поданих позивачем доказів, що розмір судового збору за подання цієї позовної заяви не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 , суд першої інстанції не допустив порушення норм процесуального права, коли відмовив позивачу у звільненні від сплати судового збору.
42. У справі, що розглядається, скаржник зазначає також, що він є членом малозабезпеченої сім`ї, а спірні правовідносини у цій справі пов`язані із захистом його соціальних прав.
43. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" (далі - Закон №1768-III) малозабезпечена сім`я - це сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї. Статус малозабезпеченої набуває лише та сім`я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім`ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім`ї та інших факторів.
44. Призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї (частина перша статті 4 Закону №1768-III).
45. Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
46. Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім`ї є довідка відповідного управління праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку №10 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці України від 19.09.2006 №345.
47. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №215/7312/20 та від 31.01.2024 у справі №215/6188/20.
48. Скаржником на підтвердження того, що відповідним управлінням праці та соціального захисту населення сім`я позивача була визнана малозабезпеченою, жодних доказів до матеріалів справи надано не було.
49. Відповідно до абзацу 1 частини першої, абзацу 1 частини другої, частини третьої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, вона вважається поданою в день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
50. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
51. Як свідчать матеріали справи, копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 про залишення позовної заяви без руху направлена позивачу засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену в адміністративному позові. Зазначене поштове відправлення було повернуто на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".
52. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
53. Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
54. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
55. Відповідно до пункту 7 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
56. Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
57. Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
58. Звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою та при цьому заявляючи клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач ОСОБА_1 мав проявити активність та цікавитися результатами розгляду його клопотання та руху позовної заяви. Водночас строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання такого відправлення та ознайомлення з ухвалою суду протягом цього строку.
59. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14.03.2024 у справі №215/2025/22, від 31.01.2024 у справі №215/6188/20, від 23.11.2023 у справі №215/7312/20.
60. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, відповідно до приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024, позивачем в строк усунуті не були.
61. Щодо посилань скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
62. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
63. Апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції (частина третя статті 296 КАС України).
64. Відповідно до частини другої статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
65. Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду, позивач одночасно, з посиланням на частину третю статті 296 КАС України, заявив клопотання про призначення в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу відеоконференцію при розгляді апеляційної скарги.
66. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю в режимі відеоконференції, закінчено дії по підготовці справи до апеляційного розгляду. Ухвалено розглянути справу №215/35/24 в порядку письмового провадження 19 червня 2024 року.
67. Отже, зважаючи на предмет апеляційного оскарження, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про його участь в розгляді справи в режимі відеоконференції, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норми процесуального права.
68. Матеріалами справи також встановлено, що про розгляд справи в суді апеляційної інстанції позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37).
69. Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не повідомив про зміну складу суду і не задовольнив заяву про відвід суддів, то слід зауважити, що ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Щербака А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І. та передано адміністративну справу №215/35/24 для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід; іншою ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Щербака А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І.
70. З наведеного слідує, що зміни складу суду апеляційної інстанції не відбулося, а заперечень чи обґрунтувань порушення норм процесуального права під час постановлення наведених ухвал Третього апеляційного адміністративного суду касаційна скарга не містить.
71. Відповідно до частини першої статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
72. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не надав ухвалу про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, також є безпідставними, оскільки форма адміністративного судочинства визначається під час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом першої інстанції.
73. Водночас провадження у цій справі відкрите не було, оскільки позовна заява була повернута скаржнику.
74. Крім цього, ОСОБА_1 в касаційній скарзі просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
75. Підстави та порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлені статтями 346, 347 КАС України.
76. Згідно з частинами третьою-шостою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
77. Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
78. Отже, КАС України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду.
79. Водночас касаційна скарга не містить обґрунтування та підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи.
80. Ураховуючи викладене, у клопотанні скаржника про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.
81. Що стосується інших доводів касаційної скарги, то вони фактично зводяться до власного трактування позивачем норм права та не впливають на законність оскаржуваних судових рішень.
82. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
83. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).
84. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
85. Враховуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновків, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
86. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.
87. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Постанови, на які посилаються мотиви
- Справа № 215/7312/2023.11.2023текст є у нас
- Справа № 215/6188/2031.01.2024текст є у нас
- Справа № 215/2025/2214.03.2024текст є у нас
Усього посилань: 3