- ст. 236 КАС
- ст. 341 КАС
- ст. 2 КАС
- ст. 72 КАС
- ст. 102 КАС
- ст. 90 КАС
- ст. 106 КАС
- ст. 242 КАС
- ст. 349 КАС
- ст. 350 КАС
16. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
17. Так, зі змісту касаційної скарги судом касаційної інстанції встановлено, що позивач фактично не погоджується з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року щодо призначення судово-економічної експертизи, та як наслідок - зупиненням провадження у справі.
18. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Показати мотиви повністю
19. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
20. У статті 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено поняття судової експертизи - дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
21. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, призначає експертизу у справі за сукупності умов, зазначених в статті 102 КАС України, а саме: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх неправильності. Учасники справи мають право запропонувати суду ряд питань роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. Остаточні питання, з яких має бути проведена експертиза визначаються судом, проте питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
22. За результатами вирішення клопотання суд виносить ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд може визначити експерта чи експертну установу самостійно.
23. Висновком експерта слід, вважати, наданий експертом у письмовій формі докладний опис проведених під час експертизи досліджень, зроблені у їх результаті висновки щодо досліджених об`єктів, явищ чи процесів та обґрунтовані відповіді на поставлені питання, що дають інформацію про обставини у справі.
24. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 КАС України. Але у будь-кому випадку незгода суду з висновком експерта повинна бути вмотивована у судовому рішенні.
25. Отже, висновок експерта - це засіб доказування, який формується експертом в результаті проведеного дослідження, заснованого на застосуванні спеціальних знань, на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи і складається у формі та в порядку передбаченому КАС України, ЗУ "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
26. Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи (частина перша статті 106 КАС України).
27. Враховуючи викладене, з метою встановлення обставин у справі, які потребують спеціальних знань у певній галузі, суд за власною ініціативою чи за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, має право призначити судову експертизу шляхом постановлення відповідної ухвали з визначенням питань для дослідження.
28. Частина третя статті 328 Кодексом адміністративного судочинства України передбачає, що У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
29. Як вбачається з вказаної норми, серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції щодо призначення експертизи.
30. Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в частині призначення судово-економічної експертизи у справі, доручення проведення експертизи Харківському науково-дослідному експертному криміналістичному центру МВС України, попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, покладення витрат на проведення експертизи, не створює перешкод для подальшого розгляду справи. Така процесуальна дія суду спрямована на дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
31. За наведеного, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року може бути оскаржена та переглянута судом касаційної інстанції тільки в частині зупинення провадження у справі, а тому в контексті доводів касаційної скарги спірним є питання правомірності зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.
32. Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи до одержання її результатів.
33. Зупинення провадження у справі у разі призначення судової експертизи є правом суду, який розглядає справу. Скориставшись цим правом, суд діяв в межах чинного законодавства, керувався процесуальними нормами щодо зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.
34. Оскільки, для проведення експертизи матеріали справи направляються судом до судово-експертної установи, то проведення процесуальних дій на час проведення експертизи є неможливим, що обумовлює правомірність зупинення судом провадження у цій справі на час проведення експертизи. Крім цього у відповідності до вищенаведених вимог статті 236 КАС України, зупинення провадження у справі з цих підстав є правом суду.
35. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 805/3876/16-а, від 16 квітня 2019 року у справі № 804/4712/16 та від 29 квітня 2020 року у справі № 1540/3828/19.
36. В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо зупинення провадження у справі на час проведення експертизи є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
37. Окрім того, відповідачем у касаційній скарзі не наведено обґрунтованих доводів, які б давали підстави вважати, що Третім апеляційним адміністративним судом при зупиненні провадження у справі не дотримано положень статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
38. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
39. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що при ухваленні оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
40. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
41. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постанови, на які посилаються мотиви
- Справа № 805/3876/16-а12 вересня 2019текст є у нас
- Справа № 804/4712/1616 квітня 2019текст є у нас
- Справа № 1540/3828/1929 квітня 2020
Усього посилань: 3