- ст. 298 КАС
- ст. 296 КАС
- ст. 169 КАС
- ст. 353 КАС
- ст. 341 КАС
- ст. 13 КАС
- ст. 293 КАС
- ст. 299 КАС
- ст. 118 КАС
- ст. 119 КАС
Позиція Верховного Суду
Перевіривши в межах, визначених статтею 341 КАС України, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
За приписами частини першої статті 293 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час постановлення судом апеляційної інстанції ухвал від 05 та 13 квітня 2023 року) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Показати мотиви повністю
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені у статті 296 КАС України. Зокрема, до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності (частина п`ята статті 296).
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Так, згідно з правилами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга).
Водночас, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169).
Частинами п`ятою та шостою статті 298 КАС України визначено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Аналіз нормативного тлумачення наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що у разі невідповідності поданої апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України така апеляційна скарга залишається без руху ухвалою суду, в якій визначається спосіб і строк усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Якщо в установлений судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк апелянт не усуне недоліки скарги, суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повертаючись до розглядуваної ситуації варто зазначити, що ухвалою від 05 квітня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу Подільського ВДВС у місті Києві з установленням триденного строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду оригіналу апеляційної скарги (з проставленим на її першому аркуші штампом, в якому зазначено дату реєстрації, реєстраційний номер, найменування суду і підпис особи, яка здійснила реєстрацію документ) з доданими до неї документами, а також копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Копію вказаної ухвали було направлено судом в електронний кабінет відповідача у підсистемі "Електронний суд" та доставлено адресату 06 квітня 2023 року о 15:22, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху вважається врученою відповідачу 06 квітня 2023 року. Відповідно, триденний строк виконання вимог цієї ухвали закінчувався 10 квітня 2023 року.
Разом із тим, клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги разом із доданими документами відповідачем здано на відділення поштового зв`язку 12 квітня 2023 року, тобто з пропуском триденного строку, визначеного судом в ухвалі від 05 квітня 2023 року.
Таким чином, у зв`язку зі спливом строку на усунення недоліків апеляційної скарги та ненадходженням до суду документів, надання яких вимагалося ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, Шостий апеляційний адміністративний суд 13 квітня 2023 року постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги апелянту. При цьому, документи на виконання вимог ухвали від 05 квітня 2023 року надійшли до суду апеляційної інстанції 14 квітня 2023 року.
Втім, колегія суддів уважає передчасним такий висновок апеляційного суду з огляду на таке.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
Водночас, якщо подана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, то вона залишається судом без руху для усунення виявлених недоліків (статті 169 та 298 КАС України).
Отже, залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
Так, ухвалою суду апеляційної інстанції від 05 квітня 2023 року від апелянта вимагалося надати суду в триденний строк оригінал та копії апеляційної скарги, поданої ним до суду 08 вересня 2022 року на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2022 року, за наслідками розгляду якої Шостим апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу від 13 жовтня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. У подальшому, оригінал цієї апеляційної скарги з доданими до неї документами було повернуто відповідачу на підставі приписів частини четвертої статті 299 КАС України.
Між тим, установлюючи в ухвалі від 05 квітня 2023 року строк для усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, Шостий апеляційний адміністративний суд мав би зважити на те, що такий строк має бути достатнім для виконання вимог цієї ухвали.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно зі статтею 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Отже, встановлений судом строк повинен бути достатнім і розумним для вчинення процесуальної дії, тобто бути реальним для виконання вимог суду.
Колегія суддів наголошує, що прийняття судом процесуального рішення у вигляді ухвали про залишення апеляційної скарги без руху повинно відповідати поставленій меті - прийняття до розгляду апеляційної скарги, яка відповідає вимогам КАС України. Звідси слідує, що апелянт повинен мати достатньо часу для усунення виявлених судом недоліків апеляційної скарги.
У цьому зв`язку варто звернути увагу, частина друга статті 169 КАС України передбачає, що строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, не заперечуючи дискрецію адміністративного суду щодо встановлення строку для усунення недоліків апеляційної скарги, процесуальний закон надає можливість суду встановлювати десятиденний строк для усунення недоліків, який у розумінні законодавця є достатнім для вчинення відповідної процесуальної дії.
Застосовуючи наведені положення КАС України у розрізі розглядуваної ситуації, колегія суддів дійшла висновку, що встановлений судом апеляційної інстанції в ухвалі від 05 квітня 2023 року строк у три дні для усунення Подільським ВДВС у місті Києві недоліків апеляційної скарги був дещо стислим для надання суду відповідних документів. До такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на те, що оригінал апеляційної скарги від 08 вересня 2022 року був повернутий відповідачеві за шість місяців до постановлення ухвали від 05 квітня 2023 року, а тому знаходження цих матеріалів і надіслання їх суду потребувало деякого часу.
Окрім того, стаття 298 КАС України передбачає, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як слідує з матеріалів справи, строк для усунення недоліків апеляційної скарги спливав 10 квітня 2023 року, а оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги постановлено 13 квітня 2023 року.
Поряд із цим колегія суддів зауважує, що документи на виконання вимог ухвали від 05 квітня 2023 року Подільський ВДВС у місті Києві направив на адресу суду 12 квітня 2023 року, а до суду вони надійшли 14 квітня 2023 року.
Такими діями апелянт продемонстрував добросовісну поведінку щодо намагання належним чином виконати процесуальний обов`язок щодо виконання вимог ухвали суду в найкоротший строк, а також те, що не мав на меті затягування розгляду справи, як про це зазначив представник позивача у відзиві на касаційну скаргу.
Верховний Суд наголошує, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зауважував про різницю між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Колегія суддів уважає, що буквальне тлумачення процесуального закону та формальність застосованого судом апеляційної інстанції підходу при встановленні відповідачеві строку для усунення недоліків апеляційної скарги призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Така помилка може бути виправлена шляхом продовження розгляду справи судом апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
У підсумку суддів зазначає, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного судового рішення.
Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.