Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Київ

Справа № 953/6298/22

Провадження № 51 - 4635 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

та в режимі відеоконференції:

засудженого ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_8 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 червня 2023 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 286-1 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 повернуто на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 13 червня 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд мав врахувати конкретні обставини справи, які свідчили про те, що вирок суду першої інстанції на її адресу не направлявся, а також із урахуванням доводів її апеляційної скарги, мав би відкрити апеляційне провадження або залишити апеляційну скаргу без руху для додаткового обґрунтування нею причин пропуску процесуального строку, проте проявив зайвий формалізм, оскільки одразу після надходження апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_8 повернув її. Посилаючись на ст. 129 ч. 3 п. 8 Конституції України, яка визначає одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи, вважає, що апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

Заперечень на касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 та його захисник вважали касаційну скаргу потерпілої обґрунтованою та просили її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У пункті 8 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено гарантії, згідно з яким однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").

Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Частина 3 статті 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до ст. 116 ч. 1 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Відповідно до ст. 117 ч. 1 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З урахуванням вказаних вимог закону та положень ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України про те, що суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з цієї підстави має містити встановлені обставини щодо початку строку на апеляційне оскарження, дати звернення із апеляційною скаргою особою та відповідні мотиви, з яких виходив суд при прийнятті такого рішення.

Відповідно до ст. 395 ч. 2 п. 1 КПК України апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Останнім днем тридцятиденного строку, передбаченого ст. 395 ч. 2 п. 1 КПК України, на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Харкова, постановленого 16 березня 2023 року, для потерпілої ОСОБА_8 було 17 квітня 2023 року, проте вона звернулася із апеляційною скаргою лише 12 червня 2023 року, тобто із пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому потерпіла ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі не порушувала питання про поновлення цього строку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції виконав вищезазначені вимоги процесуального закону, належним чином з`ясував обставини звернення потерпілою ОСОБА_8 з апеляційною скаргою на вирок Київського районного суду м. Харкова, постановленого 16 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 , дійшов до обґрунтованого висновку про те, що апеляційну скаргу подано нею із пропуском передбаченого ст. 395 ч. 2 п. 1 КПК України строку та відповідно до ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України повернув апеляційну скаргу потерпілій ОСОБА_8 , оскільки вона не порушувала питання про поновлення пропущеного нею строку на апеляційне оскарження.

Вимоги ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України щодо повернення апеляційним судом апеляційної скарги у випадку подання апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження без порушення особою, яка її подала, питання про поновлення цього строку, не надають апеляційному суду альтернатив щодо такого рішення, як про це зазначає потерпіла в касаційній скарзі, а тому зазначені доводи касаційної скарги є безпідставними.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. ст. 370, 418 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги потерпілої ОСОБА_8 не знаходить.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє потерпілу ОСОБА_8 права повторного звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням причин, які перешкодили їй подати апеляційну скаргу у передбачений законом строк та які, на її думку, є поважними.

Керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 червня 2023 року залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 |ОСОБА_2 |ОСОБА_3 |