Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

3 листопада 2023 року

м. Київ

провадження № 51 - 6629 ск 19

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на судові рішення, ухваленні щодо нього,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга від засудженого ОСОБА_2 .

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України

в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 1 ст. 398, ст. 350 КПК 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року в касаційній скарзі зазначаються судові рішення, на які подається касація.

Однак засуджений не зазначив рішень суду, які він оскаржує в суді касаційної інстанції, що позбавляє можливості Суд встановити чи можуть такі рішення бути предметом перевірки у касаційному порядку з огляду на положення ст. 383 КПК 1960 року.

Крім того згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у касаційній скарзі зазначається вказівка на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на її обґрунтування.

Одночасно ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року передбачено, що підставами для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав для скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 КПК 1960 року.

Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені

у ст. 398 КПК 1960 року, що є підставою для зміни чи скасування судових рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Також відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року, прохальна частина скарги має бути викладена з урахуванням положень ст. 396 КПК 1960 року, якою передбачені судові рішення, які може ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Виходячи з наведеного, касаційна скарга засудженого ОСОБА_2 як така, що не відповідає вимогам статей 350, 398 КПК 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Слід зазначити, що відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону від 03 жовтня 2017 року№ 2147-VIII

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо нього з метоюїї перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1