Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № 369/6485/19

провадження № 51 - 2031км23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному 30 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12019110200001412, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_7 про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_6 70 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення місцевого суду без зміни.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і віднести процесуальні витрати на рахунок держави.

Аргументуючи свою позицію зазначає, що поза увагою судів залишився правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, відповідно до якого у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити касаційну скаргу з викладених у ній підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК України.

За приписами ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги прокурора щодо не вирішення питання про стягнення процесуальних витрати за проведення судово-балістичної експертизи колегія суддів касаційного кримінального суду виходить з наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою місцевого суду ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.

При цьому, суд у мотивувальній частині рішення вказав, що процесуальні витрати у даному кримінальному провадження підлягають стягненню із обвинуваченого, в той час як резолютивна частина будь-якого рішення з приводу цього не містить.

Не погоджуючись із ухвалою в частині, що стосується стягнення процесуальних витрат, прокурор подав апеляційну скаргу.

Переглянувши ухвалу місцевого суду, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що стягнення процесуальних витрат у випадку закриття кримінального провадження чинний КПК України не регулює і таке питання може бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Такі висновки місцевого суду та апеляційного суду є необґрунтованими та суперечать правовому висновку, викладеному у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21).

Так, у вищенаведеній постанові Верховний Суд вказав, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Оскільки у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 судом першої інстанції останнього звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, при цьому ініціатором проведення судово-балістичної експертизи у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК України витрати в розмірі 1099 гривень 07 копійок покладаються на державу. Крім того, прокурор, погоджуючись з рішенням суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строків давності, не заявляв клопотання про компенсацію жодних процесуальних витрат.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2022 року та ухвали Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення питання щодо процесуальних витрат за проведення експертизи. Витрати, понесені у вказаному кримінальному провадженні органом досудового розслідування на проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 1099 гривень 07 копійок необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 змінити.

Процесуальні витрати на проведення судово-балістичної експертизи від 14 травня 2019 року №8-2/338 в розмірі 1099 гривень 07 копійок віднести на рахунок держави.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_8 ОСОБА_2 ОСОБА_3