Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

«Вироком суду першої інстанції начальника управління інфраструктури та туризму ОДА визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю в його діяннях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Апеляційний суд скасував цей вирок та ухвалив новий вирок, яким визнав начальника управління винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а саме в одержанні від іншої особи неправомірної вигоди за невжиття заходів за результатами перевірки дотримання автомобільним перевізником ФОП умов договору про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом та за вчинення дій з використанням службових повноважень, спрямованих на прийняття рішення про надання йому тимчасового дозволу на здійснення перевезення пасажирів. У касаційній скарзі засуджений вказує, що він не може бути суб’єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, з огляду на відсутність у нього повноважень на вчинення дій, які згідно з обвинувальним актом ставляться йому у провину. Верховний Суд дійшов висновку, що начальник управління інфраструктури та туризму ОДА з огляду на характер повноважень, передбачених у посадовій інструкції цієї службової особи, мав повноваження вживати заходів за результатами перевірки дотримання автомобільними перевізниками умов договору про організацію перевезень пасажирів автомобільним транспортом, а також вчинення дій, спрямованих на ухвалення рішення про надання тимчасового дозволу на здійснення перевезення пасажирів, а тому одержання ним неправомірної вигоди за вчинення таких дій було правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК. Однак через наявність інших істотних порушень вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства вирок апеляційного суду було скасовано і призначено повий розгляд у суді апеляційної інстанції.»

«Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги Вироком суду першої інстанції начальника управління інфраструктури та туризму ОДА було визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Апеляційний суд скасував цей вирок та ухвалив новий вирок, яким начальника управління визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, з конфіскацією частини належного йому майна, та з позбавленням на підставі ст. 54 КК шостого рангу державного службовця. Ухвалою апеляційного суду виправлено описку у резолютивній частині вказаного вироку та постановлено вважати вірним, що начальнику управління призначено додаткове покарання «з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування на 3 роки». Верховний Суд дійшов висновку, що постановлена апеляційним судом ухвала, якою фактично внесено зміни до вироку цього суду в частині призначення покарання засудженому, а саме визначення в ній строку покарання, про який ні в резолютивній, ні в мотивувальній частинах рішення не йшлося, не може вважатися виправленням описки, а отже не ґрунтується на вимогах закону та виходить за межі повноважень суду, передбачених у ст. 379 КПК.»