Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

«У касаційній скарзі представник ТОВ «Енергія і Газ Україна», посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що апеляційним судом безпідставно відмовлено в апеляційному оскарженні ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів. Представник вважає, що відмовивши у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд порушив право ТОВ «Енергія і Газ Україна» на доступ до правосуддя. Крім того, вказує на постановлення оскаржуваного судового рішення незаконним складом суду та долучає до касаційної скарги на підтвердження цих доводів копію ухвали про самовідвід судді Кадегроб А.І. у іншій справі з тих підстав, на думку представника, що вона брала участь під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1, виділеному із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_2. Верховний Суд ухвалу апеляційного суду залишив без зміни. Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК, відмовив представнику ТОВ «Енергія і Газ Україна» у відкритті апеляційного оскарження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, мотивуючи тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке відповідно до ст. 309 КПК не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Колегія суддів погоджується з таким рішенням судді апеляційного суду, оскільки як убачається з вимог вищевказаної норми закону, в апеляційному порядку оскаржуються ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність. Натомість, ухвалою слідчого судді компетентним органам Британських Віргінських Островів було надано тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні іноземної компанії, з можливістю вилучення їх копій, що правильно визнано апеляційним судом таким, що не перешкоджає законній господарській діяльності ТОВ «Енергія і Газ Україна». Поряд з тим, в апеляційній і касаційній скаргах представником ТОВ «Енергія і Газ Україна» не наведено жодних доводів про те, що вилучення копій документів в іноземної компанії може якимось чином перешкоджати ТОВ «Енергія і Газ Україна» здійснювати господарську діяльність. З огляду на викладене та положення ст. 309 КПК, ухвала слідчого судді районного суду від 9 жовтня 2018 року апеляційному оскарженню не підлягає, а тому рішення апеляційного суду у відкритті апеляційного оскарження є обґрунтованим. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава має право встановити певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 рішення у справі «Аншингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, п. 96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року). А в рішенні Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року в справі «Мельник проти України» зазначено, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства (п. 24). Водночас, кримінальним процесуальним законом забезпечено право учасникам кримінального провадження заявити про незгоду з рішенням слідчого судді, яке не може бути самостійно оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання заперечень на нього під час підготовчого провадження (ч. 3 ст. 309 КПК). До того ж учасники кримінального провадження також мають право відповідно до вимог ч. 3 ст. 89 КПК під час судового розгляду подавати клопотання про визнання відповідних доказів недопустимими. Відтак твердження представника ТОВ «Енергія і Газ Україна» про позбавлення його права на доступ до правосуддя є безпідставним та суперечить положенням чинного КПК, що передбачають механізм звернення до суду для обстоювання учасниками кримінального провадження їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Кріт того, представник ТОВ «Енергія і Газ Україна» вказує на те, що апеляційний суд при постановленні рішення не врахував правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. Однак, зазначений правовий висновок стосується випадку, коли слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено КПК та не узгоджується з його повноваженнями. У даному ж конкретному провадженні слідчий суддя ухвалив рішення, яке прямо передбачене ст. 164 КПК. Також колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги представника ТОВ «Енергія і Газ Україна» про постановлення ухвали апеляційного суду незаконним складом суду. На обґрунтування цих доводів представник ТОВ «Енергія і Газ Україна» долучив до касаційної скарги копію ухвали апеляційного суду. На думку представника ТОВ «Енергія і Газ Україна», вказані в зазначеній ухвалі підстави для самовідводу судді Кадегроб А.І. унеможливлювали її подальшу участь у справах за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів у кримінальному провадженні № НОМЕР_2. Водночас, питання про неможливість повторної участі судді у кримінальному провадженні вирішується відповідно до положень ст. 76 КПК. Так, згідно з положеннями частини 1 ст. 76 КПК суддя, який брав участь під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. А за змістом частин 2–4 ст.»