Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

06 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 1-1081/2010

провадження № 51-5660 ск 21

Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Чистик А. О., розглянувши касаційну скаргу директора ПП "Земельна Біржа" Такшина І. Д. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року,

встановив:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання ПП "Земельна Біржа" в особі директора Такшина Д. В. про скасування заборони на нерухоме майно на підставі постанови про визнання речовим доказом від 30 березня 2010 року Військової прокуратури Центрального регіону України в кримінальній справі № 49-2474-08, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Київським апеляційним судом ухвалою від 28 жовтня 2021 року апеляцію директора ПП "Земельна Біржа" Такшина І. Д. залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року – без змін.

У касаційній скарзі директор ПП "Земельна Біржа" Такшин І. Д. порушує питання про перевірку в касаційному порядку вказаних судових рішень

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 383 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі – КПК 1960 року), у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

У касаційній скарзі директор ОСОБА_1 просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування заборони на нерухоме майно. Разом з тим оскаржувані судові рішення постановлені відповідно до статей 409, 411 КПК 1960 року, тобто в порядку виконання вироку та не відносяться до категорії рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, а тому не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Таким чином, виходячи з вимог ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року, касаційна скарга на постанову, яка постановлена в порядку виконання вироку, не підлягає касаційному оскарженню та не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року, матеріали справи не витребовуються, якщо скарга, відповідно до вимог ст. 383 КПК 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу

XI Перехідних положень КПК 2012 року, суддя

постановив:

Відмовити директору ПП "Земельна Біржа" Такшину І. Д. у витребуванні кримінальної справи за його касаційною скаргою на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                               А. О. Чистик