Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 509/6681/20 · 11.11.2021
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
509/6681/20
Дата
11 листопада 2021 р.
Суддя
Макаровець Алла Миколаївна

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 листопада2021 року

м. Київ

справа № 509/6681/20

провадження № 51-2394 км 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати                                                                   Касаційного  кримінального суду у складі:

головуючої                                                      ОСОБА_1 ,

суддів                                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                        ОСОБА_5 ,

представниці скаржників                             ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 — представниці скаржників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 грудня 2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 3 лютого 2021 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 грудня 2020 року повернуто скаргу адвокатки ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , щодо закриття кримінального провадження та щодо бездіяльності Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням слідчого судді, представниця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – адвокатка ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу, скасувати постанову інспектора СД Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 від 30 жовтня 2020 року про закриття кримінального провадження №12020165380000109, внесеного до ЄРДР 20 серпня 2020 року, та зобов`язати цього інспектора розглянути в порядку ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження адвокатки ОСОБА_6 .

Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ухвалою від 3 лютого 2021 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_6 як таку, що подана після закінчення строку апеляційного провадження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку (п. 4.ч. 3 ст. 399 КПК).

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представниця просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що скаржники вважають, що оскаржувані рішення є незаконними та необґрунтованими, винесеними з неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, грубим порушенням норм процесуального права, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні судів першої та апеляційної інстанцій, обставинам справи.

Зокрема, стверджує, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області нею подано в п`ятиденний строк, передбачений ч. 3 ст. 395 КПК, а тому твердження судді апеляційного суду про пропуск строку на апеляційне оскарження є помилковим та таким, що не відповідає дійсності, чим порушує право скаржників на судовий захист.

Позиції інших учасників судового провадження

Представниця ОСОБА_6 підтримала подану касаційну скаргу й просила задовольнити її, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У судовому засіданні прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви Суду

За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПКпідставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції України).

За приписами ст. 24 КПКкожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року, яка відповідно до положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 4 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").

Положенням ч. 6 ст. 304 КПК визначено, що ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За приписами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що за ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області, постановленою 30 грудня 2020 року без виклику представниці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 — адвокатки ОСОБА_6 , повернуто її скаргу щодо закриття кримінального провадження та щодо бездіяльності Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, подану в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Не погоджуючись із прийнятим рішенням слідчого судді, вона подала апеляційну скаргу, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 29 січня 2021 року.

Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду, перевіривши в порядку ст. 398 КПК апеляційну скаргу, постановила ухвалу про повернення цієї апеляційної скарги, мотивуючи її тим, що відповідно до трек-номера, що вказаний на конверті, дата подачі апеляційної скарги у відділення поштового зв`язку — 23 січня 2021 року, а тому апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом п`ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, при цьому в апеляційній скарзі не порушувалося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відсутні посилання на причини пропуску цього строку, а також на положення ч. 3 ст. 395 КПК.

Разом з тим, як установила суддя-доповідач в оскаржуваній ухвалі, копію ухвали слідчого судді ОСОБА_6 отримала 15 січня 2021 року, тобто строк на апеляційне оскарження в такому випадку слід обчислювати саме з цього дня, а отже, останнім днем подання апеляційної скарги необхідно вважати 20 січня 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ зданодо закінчення строку на пошту.

Як убачається з матеріалів провадження, апеляційну скаргу було здано представницею ОСОБА_6 на пошту 20 січня 2021 року, що підтверджується проставленими штемпелями на квитанції про оплату відправлення, копію якої вона додала до касаційної скарги, а також на конверті, що надійшов до суду апеляційної інстанції (а.п. 46).

Водночас в оскаржуваній ухвалі суддя-доповідач не зазначила доводів на підтвердження тієї обставини, що відповідно до трек-номера, що наявний на конверті, дата подачі апеляційної скарги у відділення поштового зв`язку – 23 січня 2021 року.

Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, суддя-доповідач ретельно не з`ясувала та не перевірила належним чином на виконання вимог КПК дотримання адвокаткою ОСОБА_6 строків оскарження ухвали слідчого судді, у зв`язку з чим дійшла передчасного висновку про подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження.

З огляду на зазначенеСуд дійшов висновку, що, повертаючи апеляційну скаргу, суддя-доповідач допустила порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга в частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги є вмотивованою.

Разом з тим, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвали слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягають, то ухвала слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 грудня 2020 року не може бути предметом касаційного розгляду, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам у касаційній скарзі в цій частині.

З огляду на наведене касаційна скарга підлягає задоволенню лише в частині оскарження ухвали судді-доповідача апеляційного суду, вказана ухвала — скасуванню, а кримінальне провадження — призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене, розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 — представниці скаржників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу судді-доповідача Одеського апеляційного суду від 3 лютого 2021 року про повернення апеляційної скарги скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                       ОСОБА_2                              ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу