Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 757/23891/14-к

провадження № 51-3864км21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча                                                  ОСОБА_1 ,

судді:                                                          ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання                             ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор                                                                 ОСОБА_5 ,

захисник                                                                  ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі – Суду) про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

За твердженням захисника, суд апеляційної інстанції безпідставно повернув подану ним апеляційну скаргу, чим порушив право сторони захисту на апеляційне оскарження судового рішення та фактично позбавив права на доступ до правосуддя.

Зазначає, що судом апеляційної інстанції не отримано будь-яких доказів факту вручення власнику майна або його представнику копії оскаржуваної ухвали слідчого судді про арешт майна раніше моменту її вручення - 20 травня 2021 року. Стверджує, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має обчислюватися лише з дня отримання судового рішення.

Вважає висновок апеляційного суду про закінчення строку апеляційного оскарження на ухвалу слідчого судді неправильним і таким, що не відповідає обставинам справи та вимогам кримінального процесуального закону.

Зміст судових рішень, у тому числі оскаржуваного

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року  задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_8  та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , а саме на 100 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 5 000 000 грн ПАТ "Мако Трейдінг", ЄДРПУО 37967910 (Донецька область, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 102), що належать підозрюваному ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року повернуто представнику ОСОБА_6 як особі, яка подала апеляційну скаргу після закінчення строку апеляційного оскарження і не порушує питання про поновлення цього строку.

Позиція інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор просила залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч.2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За правилами ч.1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Відповідно до п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення, а згідно із ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як убачається з касаційної скарги, захисник ОСОБА_6 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою 21 травня 2021 року, крім того, вказав, що копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року він отримав лише 20 травня 2021 року, у зв`язку із чим строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді ним дотримано.

Відповідно до ч.3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу захисника,  дійшов висновку про пропущення ним строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, мотивуючи тим, що власником майна і його представниками (захисниками) відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року і не було порушено питання про поновлення цього строку. Такий висновок апеляційного суду є необґрунтованим.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва 21 серпня 2014 року постановив ухвалу про накладення арешту на 100 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 5 000 000 грн ПАТ "Мако Трейдінг", ЄДРПУО 37967910 (Донецька область, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 102), що належить ОСОБА_7 , зазначивши в ній про те, що провадження розглядається без повідомлення підозрюваного та його захисника.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 395 КПК України строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для підозрюваного та його захисника  обчислюється з дня отримання ними копії вказаної ухвали.

Відповідно довисновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в провадженні № 51-9550кмо18, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Захисник в апеляційній скарзі вказав, що строк на апеляційне оскарження ним не пропущений, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року за результатами розгляду клопотання слідчого про арешт майна постановлена без виклику його підзахисного ОСОБА_7 чи його представника, копію цієї ухвали слідчого судді  він отримав 20 травня 2021 року від місцевого суду за його клопотанням від 5 травня 2021 року, копія якого додана до матеріалів провадження.

Відхиляючи ці доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції  зазначив, що ні власник майна (підозрюваний), ні його представники, маючи достатньо часу для встановлення підстав накладення арешту на майно, отримання копії ухвали та звернення з апеляційною скаргою у встановлені КПК України строки, не скористались цим правом. Однак такі висновки не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, який покладає обов`язок направлення копії судового рішення, постановленого судом без виклику особи, інтересів якої вона стосується, саме на суд, який ухвалив рішення, а не  встановлює обов`язку особи чи її представника на отримання копії ухвали.

Відповідно до відповіді Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року за №757/23891/14-к згідно акта № 0083 від 05 січня 2018 року матеріали провадження за клопотанням слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури  України про накладення арешту були  вилучені для знищення та знищені, тому наразі неможливо встановити чи було направлено підозрюваному та його представнику  копії судових рішень.

Крім того, як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, в зв`язку з тим, що матеріали провадження були знищені, суд не мав змоги дослідити, чи мало місце раніше оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року або ж чи вирішувалося питання про скасування арешту майна, накладеного вказаною ухвалою, в порядку ст. 174 КПК України, тому висновки  суду про повернення апеляційної скарги представнику ОСОБА_6 як особі, яка подала апеляційну скаргу після закінчення строку апеляційного оскарження і не порушує питання про поновлення цього строку є неспроможними.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що строк на апеляційне оскарження захисником  не був пропущений, оскільки ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно була постановлена без повідомлення підозрюваного та його захисника, а строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення. Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Судувід 03 листопада 2020 року (справа № 757/25008/14-к,провадження № 51-3109км20).

З огляду на викладене та враховуючи, що суд апеляційної інстанцій допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід урахувати викладене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2021 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року про накладення арешту на майно скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                        ОСОБА_2                                     ОСОБА_3